Нещодавно Національний банк України зробив крок назустріч бізнесу і постановою від 27.11.2015 № 833 (чинна з 02.12.2015) дещо змінив процедуру відкриття/закриття та обслуговування банками рахунків для клієнтів. Відповідні правки внесено до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі — Інструкція № 492).
Паперові спрощення у відкритті рахунків
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Позитивним у такому кроці є зменшення кількості документів, що їх подають суб’єкти господарювання до банку під час відкриття чи закриття рахунків. Власне, це справді має трохи зменшити витрати підприємств та підприємців і, як наслідок — полегшити їм ведення господарської діяльності.
без підтвердження статусу
Насамперед скасовано вимогу щодо обов’язкового подання суб’єктами господарювання під час відкриття рахунків копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців (далі — ЄДР). І такий захід є цілком логічним з огляду на положення частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV. Адже згідно з цією нормою відомості, що містяться у ЄДР, використовують для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, фізичної особи — підприємця під час провадження ними господарської діяльності, а також для відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Тож тепер банки самостійно отримуватимуть відповідні відомості про клієнта з офіційного веб-сайту розпорядника ЄДР.
І таке «послаблення» поширюється на відкриття не лише поточних, а й вкладних (депозитних) рахунків у банках. Хоча спершу, зокрема, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язана буде зазначати про свій статус підприємця у заяві про відкриття поточного рахунку.
без підтвердження зміни адреси
Вилучив Нацбанк з Інструкції № 492 також вимогу щодо обов’язку суб’єкта господарювання (власника рахунку) документально підтверджувати банку зміну свого місцезнаходження (місця проживання). А саме — шляхом подання впродовж місяця з дня державної реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) документа/копії документа, що підтверджує державну реєстрацію цієї зміни.
Жодних підтвердних документів уже не потрібно буде подавати суб’єкту господарювання і в разі зміни місцезнаходження, пов’язаної зі зміною адміністративного району (міста). Раніше такий клієнт додатково в місячний строк після зняття з обліку контролюючим органом за попереднім місцезнаходженням мав подавати документ/копію документа, що підтверджує взяття його на облік контролюючим органом за новим місцезнаходженням.
Наразі ж під час отримання банком інформації про зміну місцезнаходження/місця проживання суб’єкта господарювання та підтвердження банком відповідності цієї інформації відомостям, що містяться в ЄДР, банк просто вноситиме нову адресу клієнта в картку зі зразками підписів і відбитка печатки.
одна картка зі зразками підписів
Скорочення документообігу простежується ще й у тому, що головний фінансовий регулятор дозволив усім юридичним особам незалежно від форм власності та їх відокремленим підрозділам, які відкривають рахунки, подавати лише один, замість установлених до цього двох, примірник картки зі зразками підписів і відбитка печатки. Нагадаємо, що у таку картку включають зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи, та зразок відбитка печатки (за наявності). Здавалося б — така дрібниця, а все-таки приємно. Адже це нововведення, можливо, здешевить витрати підприємств на нотаріуса, який віднині посвідчуватиме справжність підписів в одній картці.
для нерезидентів-інвесторів
Водночас зазнав змін і порядок відкриття рахунків і для нерезидентів-інвесторів: тепер передбачена можливість засвідчувати справжність підписів у картці зі зразками підписів і нотаріусом іноземної держави. Нагадаємо, що до цього банки приймали лише банківські картки з посвідчувальним написом винятково нотаріусів України (державних чи приватних).
У сенсі спрощення така альтернатива все ж видається неоднозначною. Адже засвідчена іноземним нотаріусом справжність підписів осіб, зазначених у картці, має бути також легалізована в консульській установі України або засвідчена шляхом проставлення апостиля. Це, погодьтеся, вимагає додаткових зусиль, витрат часу та ресурсів. Хоча, своєю чергою, нотаріальне засвідчення підписів представників іноземної юридичної особи за кордоном не потребує обов’язкової присутності таких представників на території України (в українського нотаріуса).
Принцип мовчазної згоди для початку видаткових операцій
У межах спрощення порядку відкриття рахунків для суб’єктів господарювання запроваджують принцип мовчазної згоди у разі неотримання банком повідомлення від контролюючого органу про взяття рахунку на облік.
Тобто за новими положеннями Інструкції № 492 банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта починаючи з дати отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або з дати, визначеної як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим пункту 69.3 Податкового кодексу України (ПК).
Зазначимо, що під клієнтом розуміють юридичну особу — резидента, відокремлений підрозділ, іноземне представництво, яке відповідно до законодавства України зобов’язане сплачувати податки і збори, інвестора (оператора), який є учасником угоди про розподіл продукції, фізичну особу — підприємця, фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Новації у закритті поточних рахунків юросіб
Дещо полегшив регулятор і процедуру закриття банками поточних рахунків юридичних осіб, яку тепер можна здійснювати не лише на підставі документа, виданого держреєстратором, що підтверджує державну реєстрацію припинення юрособи, а й на підставі інформації, самостійно отриманої банком з ЄДР.
Водночас Нацбанк зняв заборону на дострокове закриття рахунків клієнтів — суб’єктів ЗЕД, введену ним ще постановою від 29.07.2014 № 450. Тобто банки знову отримали право закривати поточні рахунки клієнтів, які мають незавершені зовнішньоекономічні контракти (договори, зобов’язання за якими не виконані в повному обсязі).
Дострокове одержання строкового вкладу
Слід зазначити, що серед низки проаналізованих спрощень Нацбанк передбачив в Інструкції № 492 і кілька не дуже приємних для бізнесу умов, зокрема про неможливість дострокового повернення строкових вкладів (депозитів) клієнтів.
Відповідно, повернення вкладникові — суб’єкту господарювання банківського строкового вкладу та нарахованих за цим вкладом процентів на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, визнано можливим винятково у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Верифікація клієнтів — новий обов’язок банків
Окрім цього, згідно з відкоригованою Інструкцією № 492 банки під час встановлення ділових (договірних) відносин із суб’єктами господарювання разом з ідентифікацією здійснюватимуть ще й верифікацію (поглиблену перевірку) таких суб’єктів (їх представників). Нагадаємо, що відповідний обов’язок банків передбачено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII.
Верифікація клієнта означає встановлення відповідності особи клієнта в його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним та перевірку чинності (дійсності) поданих клієнтом офіційних документів. І здійснювати верифікацію клієнта (його представника) банк повинен до відкриття рахунку клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій.
Причому банк має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати документи і відомості, потрібні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (у т. ч. установлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників), аналізу та виявлення фіноперацій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші документи і відомості, потрібні для протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму.
У разі ненадання клієнтом (його представником) документів, потрібних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, рахунок не відкривають, а договори (фінансові операції) не укладають (не здійснюють). Причому банк може відмовити не просто у встановленні договірних відносин (в обслуговуванні), а й узагалі у підтриманні таких відносин шляхом розірвання вже укладеного між ним і клієнтом договору. Аналогічні наслідки загрожують суб’єктові господарювання і в разі встановлення банком за результатами ідентифікації та/або верифікації клієнта факту подання таким клієнтом недостовірної інформації. Тому, щоб уникнути подібних неприємностей, суб’єкти господарювання мають ураховувати нові верифікаційні функції банків.
ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ:
Відомості про клієнтів, які підлягають ідентифікації/верифікації
Під час ідентифікації та верифікації суб’єктів господарювання банки встановлюють:
- для юрособи — повне найменування, місцезнаходження; дату і номер запису в ЄДР про проведення держреєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ЄДРПОУ; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку. Нерезидент також надає банку копію легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юрособи;
- для фізособи — підприємця — ПІБ, дату народження, номер (і за наявності серію) паспорта громадянина України (іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО) або номер (і за наявності серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в ЄДР про проведення держреєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку (за наявності).
До того ж банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть і не встановлювати щодо резидентів (підприємців, юросіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунку.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
