На початку 2017 року платники податку на прибуток отримали чергову порцію змін. Внесли їх народні обранці Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIIІ1. А де зміни до Податкового кодексу України (ПК) — там виникає потреба «підрихтувати» й підзаконні нормативно-правові акти, як-от форми декларацій.
1Із детальним коментарем можна ознайомитися у статті О. Січа «Новорічний податок на прибуток»
Наразі можна констатувати, що вчасно впоратись із цим завданням Мінфін у зв’язці з ДФС не зміг. Тож настав час нам розібратися, як звітувати з податку на прибуток за І квартал 2017 року.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
За якою формою деки звітувати
За загальним правилом зміни до декларацій набувають чинності з податкового періоду, наступного за тим, у якому їх оприлюднено (п. 46.6 ПК). Однак на практиці податківці вже не раз рекомендували порушувати такий припис ПК. І далеко йти за прикладом не доведеться — у листі ДФС від 11.10.2016 № 33190/7/99-99-15-02-01-17 вони наголошували саме на цьому, мотивуючи своє роз’яснення «змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року».
Нині ситуація дещо інша. Остаточно ухвалених змін, якими вдосконалювали б Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі — Декларація № 897), взагалі немає2. Є лише проект таких змін, оприлюднений для обговорення на офіційному веб-порталі ДФС3. Втім, це аж ніяк не усуває потребу платників податку на прибуток відзвітувати за І квартал 2017 рік за оновленими правилами.
2Станом на 20.04.2017.
У такій ситуації насмілимося дати пораду від «Головбуха»: звітуйте з податку на прибуток за І квартал 2017 року за чинною Декларацією № 897 (у редакції наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 08.07.2016 № 585; далі — Наказ № 585). Якщо ж виникне потреба задекларувати показники, для яких немає місця у чинній формі, — скористайтесь можливістю подати доповнення до декларації за довільною формою. Найліпше, щоб таку роль виконував проект деки, оприлюднений на офіційному веб-порталі ДФС. Принаймні раніше й самі податківці рекомендували так діяти (лист ДФС від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17).
Разом із податковою декларацією платник податків має право подати доповнення до неї за довільною формою. Це буде невід’ємна частина податкової декларації. Таке доповнення подають з поясненням мотивів його створення.
Але застерігаємо: якщо раптом Мінфін «розщедриться» затвердити зміни до Декларації № 897, податківці можуть рекомендувати звітувати за оновленою формою. Такі роз’яснення, знову-таки, суперечитимуть ПК, однак органам контролю до цього не звикати.
У всякому разі ми оперативно інформуватимемо про всі актуальні роз’яснення на сторінках нашого видання. А допоки їх немає, повторимось: звітувати за І квартал 2017 року радимо за Декларацією № 897 (у редакції Наказу № 585), а проект деки із сайту ДФС можна подати як доповнення до неї. При цьому незалежно від появи нових роз’яснень від ДФС такі дії платника податку на прибуток не порушують податкового законодавства — всі приписи статті 46 ПК дотримано.
Що нового у проекті до деки
Проект змін до Декларації № 897 передбачає її оновлення у новій редакції. Звісно, це лише проект, не обов’язковий до застосування. Однак оновлені показники все одно доведеться декларувати вже за підсумками І кварталу 2017 року. Тож проаналізуємо ключові зміни, яких зазнала Декларація № 897.
В основній частині прибрали рядок, призначений для декларування одноразового авансового внеску4 та виправлення показників щомісячних авансових внесків за минулі періоди. Також зникла частина Декларації № 897, присвячена виправленню помилок за авансовими внесками з податку на прибуток.
4Його сплачували за підсумками трьох кварталів 2016 року.
Потішив проект і коригуванням таблиці, що деталізує інформацію про подання окремих форм фінансової звітності — ще однієї невід’ємної складової деки. Так, замість некоректної нумерації форм Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва та Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва тут зазначають складові такої фінзвітності: Баланс і Звіт про фінансові результати.
Які нові різниці потрапили до додатка РІ
Додаток РІ — найголовніший, адже саме через нього реалізовують більшість вимог ПК для платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат до оподаткування. Зважаючи на значення та об’ємність цього додатка не дивно, що більшість змін внесли саме до нього. Проаналізуємо найпоширеніші різниці.
Невиробничі необоротні активи
У додатку РІ з’явилися нові різниці, пов’язані з невиробничими необоротними активами. Так, у рядку 1.1.3 відображають збільшувальну різницю на суму «бухгалтерської» залишкової вартості, сформованої у разі ліквідації або продажу окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів. Також у рядку 1.1.4 такий фінансовий результат збільшують на суму «бухгалтерських» витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.3 ПК).
Окрім цього, є й зменшувальна різниця (рядок 1.2.3), яку застосовують у разі продажу об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів. Показник такої різниці дорівнює первісній вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у т. ч. віднесених до «бухгалтерських» витрат. Утім, величина названої різниці не може бути більшою за суму доходу (виручки), отриманого від такого продажу.
Безнадійна дебіторка
Ще одна нова зменшувальна різниця міститься у рядку 2.2.3. Тут вказують суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам податкової безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11, 139.2.2 ПК). Нагадаємо, що відповідна різниця з’явилася у підпункті 139.2.2 ПК починаючи з 01.01.2017. До цієї дати платники податку на прибуток формально не мали можливості зменшувати фінансовий результат у разі списання безнадійної дебіторки у межах резерву сумнівних боргів.
«Нульовики» і неплатники
Починаючи з 01.01.2017 з’явилися нові збільшувальні різниці у разі окремих виплат або безоплатної передачі товарів, надання послуг чи виконання робіт на користь нульовиків і неплатників податку на прибуток.
Відповідно у рядку 3.1.10 зазначають суми наданої безповоротної фінансової допомоги, а також вартість безоплатно переданих товарів, наданих послуг чи виконаних робіт таким особам. А у рядку 3.1.11 — суми «бухгалтерських» витрат у сумі штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь «нульовиків» і осіб, які не є платниками податку на прибуток.
Ставку нуль відсотків застосовують платники податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує трьох мільйонів гривень. Існують для них й інші критерії, передбачені пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПК.
Зауважимо, що до 01.01.2017 у разі визнання витрат за штрафами, пенею та неустойкою не виникало жодних різниць.
Зміна системи оподаткування
У разі зміни системи оподаткування на загальну у платника податку на прибуток може виникнути потреба відкоригувати фінрезультат на суму доходу, отриманого як плату за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі (пп. 140.5.12 ПК). Тоді доведеться збільшити фінансовий результат через рядок 3.1.12 додатка РІ. Йдеться про один із випадків перехідних операцій5, коли відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт) відбулося на спрощеній системі, а оплата — на загальній.
5Детальніше про це читайте в публікації «Одна нога тут, друга там, або перехідні операції у разі зміни системи оподаткування»
Що змінилось у інших додатках
Проект передбачає викладення у нових редакціях й інших додатків до декларації. Зупинимось на головних.
Додаток ТЦ більше не містить у заголовній частині позначки про можливість подавати його за підсумками І кварталу, півріччя та трьох кварталів. Після новорічних змін до ПК це ставить остаточну крапку у відповіді на запитання: чи потрібно подавати додаток ТЦ поквартально? Наразі констатуємо — не потрібно.
Сенс нової редакції додатка ВП повторює оновлення основної частини деки. У таблиці 1 такого додатка також прибрали інформацію про авансові внески (окрім «дивідендних»). Натомість у таблиці 2 більше немає можливості виправляти інформацію про такі внески за минулі звітні періоди.
У додатку ЗП більше немає рядків, призначених для декларування одноразового авансового внеску, а також сум нарахованого податку на нерухомість. Вилучили такі рядки у зв’язку з їх непотрібністю, адже подібні правила не діють з 01.01.2017.
Подібні за своєю суттю зміни внесено й до інших частин додатків. Але більшість із них пов’язана з технічним приведенням деки у відповідність до норм ПК або ж стосуються надто вузької категорії платників податку на прибуток — як-от суб’єктів господарювання, які проводять лотереї.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
