Кредит під заставу нерухомості, кредит під заставу автомобіля – про ці життєві моменти знає майже кожен, а от про податкову заставу знають не всі. Що це таке, коли і навіщо нею користуватися?
Для більшості платників податків, податкова застава є чимось далеким та маловідомим, і це не дивно, адже майже всі намагаються не допускати виникнення не те зо великого податкового боргу, а податкового боргу взагалі. Втім, фінансові кризи, політична ситуація, стихійні лиха та ще багато різноманітних факторів можуть становити небезпеку для бізнесу, через що у підприємства можуть початися фінансові проблеми.
Пропонуємо розібратися із поняттям податкової застави і дізнатися, що це таке і що з цим робити.
Що воно таке – податкова застава
Податкова застава – це спосіб забезпечення сплати податкового боргу платниками податків. І варто додати, що це один з найефективніших способів, що є на озброєнні податківців і який якнайкраще підходить для стимулювання платників податків сплатити податковий борг.
Під податкову заставу може потрапити будь яке майно платника податків, що перебуває у його власності у день виникнення права на податкову заставу. Балансова вартість майна має відповідати сумі податкового зобов'язання, або має бути більшою. Право податкової застави не поширюється у випадках, передбачених пунктом 89.5 ПК, та на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. Якщо балансова вартість такого майна залишається невизначеною, то відповідно до законодавства України необхідно провести оцінку майна.
Майно, на яке поширюється право податкової застави має бути оформлене відповідним актом опису. До такого майна належить ліквідне майно, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Опис майна платника податків здійснюється на підставі рішення керівника місцевого контролюючого органу.
Навіть якщо майно знаходиться у податковій заставі, платник податків все одна має право ним користуватися якщо інше не зазначено відповідним рішенням суду. Звісно, якщо це не суперечить чинному законодавству та постанові суду, якщо вона є.
У випадку, якщо у податковій заставі перебуває готова продукція чи товари, то платник податків може вільно відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу, але за умови, якщо кошти виручені від реалізації такого майна підуть на сплату ЄСВ чи податкового боргу.
ДФС вимагає пояснити причину збитків компанії: як відповісти
Право податкової застави
Тепер розповімо про податкову заставу більш детально. Право податкової застави виникає у відповідно до пункту 89.1 ПК:
- при несплаті платником податків податкового зобов'язання у строки, встановлені ПК. При цьому податкове зобов'язання були визначено платником податків самостійно у податковій декларації. Право на податкову заставу виникає за останнім днем зазначеного строку;
- при несплаті у визначені ПК строки, суми грошового зобов'язання що було самостійно визначене контролюючими органами, з дня виникнення податкового боргу;
- у випадках, що встановлені пунктом 100.11 ПК. Тобто – з дня укладання договору про розстрочення чи відстрочення грошових зобов'язань.
Розстрочення чи відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу надається за кожним окремим податком та збором.
У випадку, коли сума податкового зобов'язання, заявлена до розстрочення чи відстрочення становить 1 мільйон гривень чи більше, відстрочення чи розстрочення може бути надане лише на наступних умовах:
- при передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого буде дорівнювати або перевищувати заявлену до розстрочення суму грошового зобов'язання, якщо платник податків заявив про необхідність розстрочення чи відстрочення саме грошового зобов'язання;
- при передачі у податкові заставу майна, балансова вартість якого дорівнює чи перевищує суму податкового боргу, у разі необхідності відстрочення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється не тільки на майно, сума якого дорівнює, або є більшою за суму податкового боргу, але і на майно, вартість якого менша.
Якщо сума податкового боргу збільшилася, складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, що передбачений статтею 89 ПК.
ОСНОВНІ ЗАСОБИ: проблемні питання та їх розв’язок
Право податкової застави не застосовується
Також зазначимо, що право податкової застави не поширюється на майно, що визначене у підпункті 87.3.7 ПК, на іпотечні активи які належать емітенту, на грошові доходи від іпотечних активів, на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього, до повного виконання емітентом зобов'язання за відповідними випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не буде застосовуватись, допоки загальна сума податкового боргу платника податків не перевищуватиме шістдесяти НМДГ.
Коли майно платника податків звільняється від податкової застави
А тепер про найприємніше у цій темі. Майно платника податків звільняється від податкової застави починаючи із дня:
- Отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу у встановленому законодавством порядку;
- Визнання податкового боргу безнадійним;
- Прийняття судом відповідного рішення, що визнаватиме платника податків банкрутом;
- Отримання платником податків рішення щодо повного чи часткового скасування нарахування суми податкового боргу внаслідок адміністративного чи судового оскарження.
Будь-яка з вищезазначених подій є підставою для отримання платником податків офіційного документа, що засвідчуватиме виключення його майна із державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
