До економічних і обмежувальних санкцій готуйсь

Санкції, що їх застосовують до резидентів РФ, різноманітні, але не всі вони захищають права та інтереси українських суб’єктів ЗЕД. Оскільки підставою для застосування санкцій є дії осіб, які створюють загрози національним інтересам і безпеці України. Втім, до оновленого санкційного списку, що запрацював із 17 травня, потрапили й виробники бухгалтерських програм, зокрема 1С. З’ясуємо, чому саме і якими будуть наслідки для звичайних користувачів.

Базовим законодавчим актом щодо застосування санкцій (спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів) є Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (далі — Закон № 1644). Він передбачає 25 видів санкцій: їх містить стаття 4 цього Закону. Щодо строку дії тих чи тих санкцій Закон № 1644 просто приписує, що його зазначають у рішенні про застосування санкцій, крім випадків застосування санкцій, що припиняють права, та інших санкцій, які за змістом не можна застосовувати тимчасово.

Рішення про персональні санкції (санкції щодо окремих іноземних юросіб, юросіб, які знаходяться під контролем іноземної юрособи чи фізособи — нерезидента, іноземців, осіб без громадянствата строк їх застосування), яке приймає РНБО, вводить у дію Президент України. До 15.05.2017 року було чотири таких рішення й відповідно чотири укази Президента України: від 16.09.2015 № 549/2015, від 29.03.2016 № 121/2016, від 15.06.2016 № 254/2016, від 17.10.2016 № 467/2016. І свого часу НБУ надав детальні інструкції щодо реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (див. постанову Правління НБУ від 01.10.2015 № 654, далі — Постанова № 654).

Як не потрапити у санкційну халепу

Декілька важливих моментів з цього «санкційного» регламенту, про які варто знати українським суб’єктам господарювання. Постанова № 644, наприклад, зобов’язує уповноважені банки відмовляти клієнту у виконанні розрахункового документа на користь особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій» чи «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань». Тож під загрозою опиняється виконання ЗЕД-контрактів із такою особою.

Крім того, клієнтам банку заборонено на користь особи, яка значиться у санкційних списках з поміткою «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань», надавати кредити, позики, фіндопомогу, гарантії. Також зась кредитувати таку особу через купівлю цінних паперів та придбавати у неї цінні папери.

Але й це ще не все, оскільки «стоп-кран» на розрахункових операціях із нерезидентами може спрацювати навіть, якщо особа, на користь якої планують платіж, поза санкційними списків. Річ у тім, що для блокування розрахунку достатньо того, що під санкції потрапив банк-нерезидент, клієнтом якого є іноземний контрагент. А чимало російських банків потрапили до санкційних списків.

Тож «інститут персональних санкцій» працює в Україні майже два роки, банки ретельно виконують усі настанови НБУ, у РНБО немає нарікань на невиконання його санкційних рішень. А взагалі до середини травня поточного року фактом застосування санкцій особливо ніхто не переймався, хоча до цього моменту у списку вже були такі відомі виробники антивірусних програм, як «Лабораторія Касперського» та «Доктор Веб».

Але саме 15 травня ознаменувалося подією, що розбурхала не тільки бізнес-спільноту, але й непересічних громадян. Цього дня завдяки Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017 № 133/2017 (далі — Указ № 133) стало відомо про нові санкційні списки.