ГОЛОВНЕ У СТАТТІ
- Види «інвестиційних» цінностей
- Експертна оцінка прав інтелектуальної власності
Створення господарського товариства невід’ємне від інвестиційної діяльності. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII (далі — Закон № 1560) характеризує її як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб України та іноземних держав (суб’єктів інвестиційної діяльності) щодо реалізації інвестицій.
Інвестиції — усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають у об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) та/або досягається соціальний і екологічний ефект (ст. 1 Закону № 1560).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Види «інвестиційних» цінностей
За загальними правилами «інвестиційними» цінностями можуть бути:
- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);
- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
- майнові права інтелектуальної власності;
- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи того виду виробництва, але незапатентованих («ноу-хау»);
- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
- інші цінності.
До об’єктів інвестиційної діяльності також відносять майнові права, у тому числі корпоративні права, визначення яких наведено у статті 167 Господарського кодексу України. Це права особи, частку якої визначено у статутному капіталі (майні) господарської організації, на підставі яких ця особа бере участь в управлінні, отримує певну частку прибутку (дивіденди) та має інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Отже, інвестиційна діяльність пов’язана, зокрема, з операціями з корпоративними правами. Тобто із внесенням «інвестиційних» цінностей в обмін на корпоративні права, що підтверджують право власності інвестора (засновника) на частку статутного капіталу створюваного ТОВ.
Коли ТОВ створюють за участю нерезидента (фізичної чи юридичної особи), залучають іноземні інвестиції. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР (далі — Закон № 93/96) чітко визначає види іноземних інвестицій та форми їх здійснення. Так, однією з таких форм є часткова участь у підприємствах, створюваних спільно з українськими юридичними і фізичними особами.
До іноземних інвестицій відносять:
- іноземну конвертовану валюту;
- валюту України;
- будь-яке рухоме і нерухоме майно і пов’язані з ним майнові права;
- акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частину (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражені в конвертованій валюті;
- будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговими звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
Далі — важливі цікавинки щодо окремих із них.
Новий закон про валюту: до чого готуватися бухгалтеру
Грошові внески
Операції з іноземними грошовими внесками регулює Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 № 280 (далі — Положення № 280). Іноземні грошові інвестиції в Україну дозволені в гривні та іноземній валюті виключно першої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34 (п. 1.3 Положення № 280).
Акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права
Акції
За логікою Закону № 93/96 у інвалюті має бути виражена номінальна вартість таких інвестицій. Тож під час формування статутного капіталу ТОВ нерезидент може вносити лише акції іноземних емітентів. Адже акції, емітовані на території України, мають номінальну вартість, встановлену в національній валюті (п. 4 ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV; далі — Закон № 3480).
Облігації
Такий вид цінних паперів, якщо це передбачено умовами їх розміщення, може бути виражений у інвалюті. Наприклад, облігації внутрішніх державних позик. А за відповідних умов і оплачувати облігації можна в інвалюті. Отже, нерезидент має право вносити до статутного капіталу ТОВ облігації з номінальною вартістю в конвертованій інвалюті як українських, так і зарубіжних емітентів.
Інші цінні папери
До них можна віднести вексель. Нагадаємо, за статтею 14 Закону № 3480 вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Номінальна вартість таких цінних паперів може бути виражена в конвертованій інвалюті. Проте вносити їх як вклад до статутного капіталу ТОВ не можна: це забороняє як стаття 1 Закону № 3480, так і стаття 12 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III.
Корпоративні права
Корпоративні права, емітовані іноземною юрособою, виражені в інвалюті. Саме тому нерезидент, що володіє часткою статутного капіталу закордонної юрособи, має право внести ці корпоративні права до статутного капіталу ТОВ.
Внески іноземного інвестора оцінюють як у інвалюті, так і в гривні (ст. 5 Закону № 93/96). Тому вартість корпоративних прав, емітованих українськими юрособами, що підтверджують право нерезидента — інвестора на частку статутного капіталу, також можна вважати вираженими в інвалюті. Тож нерезидент може придбати корпоративні права, номіновані у конвертованій інвалюті в іншого нерезидента і внести їх до статутного капіталу ТОВ.
Права інтелектуальної власності
Однією з вимог до інвестування прав інтелектуальної власності є експертне підтвердження їх вартості. Загальні правила оціночної діяльності встановлено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі — Закон № 2658). У статті 7 Закону № 2658 зазначено, що оцінку майна проводять у випадках, встановлених законодавством України, отже, й Законом № 93/96. Тож проведення експертної оцінки вартості будь-яких прав інтелектуальної власності, підтвердженої згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговими звичаями, не суперечить нормам Закону № 2658.
Тонкощі проведення оцінки
Загалом оцінка майна є процесом визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у статті 9 Закону № 2658. У сфері оцінки прав інтелектуальної власності рекомендуємо звернути увагу на Методику оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затверджену наказом Фонду держмайна від 25.06.2008 № 740 (далі — Методика № 740) та Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою КМУ від 03.10.2007 № 1185.
Вартість прав
інтелектуальної власності у конвертованій валюті необхідно підтвердити експертною оцінкою в Україні
Зокрема, про експертну оцінку можна дізнатися зі звіту про оцінку майнових прав (п. 3.3 Методики № 740). Саму ж оцінку провадять на підставі договору замовника такої оцінки з суб’єктом оціночної діяльності.
До речі, у статті 2 Закону № 93/96 згадано конвертовану інвалюту. І хоча Класифікатор іноземних валют та банківських металів відносить інвалюти першої та другої груп до конвертованих валют, для цілей Закону № 93/96 конвертованою, а отже, й дозволеною інвестицією, вважають лише інвалюту першої групи.
Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"