Господарську операцію вже здійснили, а контрагент ще не надав документ —випадок бухгалтерських буднів. Бухстандарти вимагають визнати витрати, а фіскали стверджують, що без первинки — зась! Впоратись із такою ситуацією допоможе новий наказ від Мінфіну та наш коментар.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи — прописна істина для кожного бухгалтера. При цьому «первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення» — монотонно стверджував Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік). А з’ясувати, який же строк вважати «безпосереднім» навряд чи було можливим...
Втім, починаючи з 03.01.2017 таке «розмите» формулювання зникло із Закону про бухоблік, а завдяки наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 11.04.2017 № 427 позбудеться від нього і відповідне мінфінівське положення, затверджене наказом від 24.05.1995 № 88 (далі — Положення).
Натомість у Положенні з’явиться нова підстава для відображення господарської операції — внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Складатимуть такий акт, якщо контрагент невчасно надасть первинний документ. Форма акта — довільна, головне пам’ятати про всі обов’язкові реквізити для первинки (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
