Зазвичай зміни й доповнення до нормативно-правових актів вносять, аби привести їх у відповідність до законодавчих змін. Тож зважаючи на цьогорічні зміни Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ оновлення Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних було передбачуваним і очікуваним.
Реєструвати податкові накладні обов’язково ще з початку 2011 року. Адже тоді КМУ постановою від 01.01.2011 № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Порядок № 1246). Але тоді реєстрували не всі податкові накладні, а лише ті, що складали під час проведення операцій із постачання підакцизних та імпортних товарів, а також на вітчизняні постачання із сумою ПДВ понад 1 млн грн. Згодом цю межу знизили до 10 тис. грн. Та вже з 01.02.2015 запровадили електронне адміністрування ПДВ, і відтоді реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у т. ч. ті, яких не надають покупцеві). Саме тоді Кабмін своєю постановою від 30.01.2015 № 20 вніс до Порядку № 1246 перші зміни.
На підставі нещодавно прийнятої КМУ постанови від 26.04.2017 № 341 Порядок № 1246 змінено вдруге. Причиною знову стали внесені до Податкового кодексу України (ПК) чергові зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.
Приголомшливою новиною для платників ПДВ стало запровадження механізму зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, що знайшло втілення у Порядку № 1246. Та це не єдина зміна. Весь Порядок № 1246 виписано по-новому.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Визначення термінів
Привертає увагу поява визначення термінів, які вживають у новому Порядку № 1246. Дивно, що законодавче визначення таких термінів, як «податкова накладна» та «розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної», вперше з’явилося лише тепер, після 20 років їх існування. Його немає ані в «старому» Законі про ПДВ, ані у ПК, який містить окрему статтю 201, присвячену податковій накладній. Немає їх і в жодному з Порядків заповнення податкової накладної (від першого, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 165, до чинного нині, що затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Термін «ЄРПН» з’явився набагато пізніше, але його визначення є у підпункті 14.1.60 ПК.
У розумінні нового Порядку № 1246 і податкова накладна, і розрахунок коригування — це електронний документ, що його складає платник ПДВ відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому у встановленому порядку форматі (стандарті) й надсилає для реєстрації в ЄРПН.
Операційний день триває з 00:00 до 23:00
Платникам ПДВ також важливо знати, що таке «операційний день» і скільки він триває. Операційний день — частина дня, протягом якої приймають від платників податку податкові накладні та/або розрахунки коригування і реєструють або зупиняють реєстрацію. Як і раніше, він триває з 0 до 23 години.
До речі, складаючи розрахунок коригування до незареєстрованої податкової накладної (складеної до 01.02.2015), постачальник товарів чи послуг зобов’язаний зареєструвати і податкову накладну, і розрахунок коригування протягом операційного дня (тобто з 0 до 23 години). Якщо розрахунок коригування передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів чи послуг їх постачальникові або зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача (покупця), такий розрахунок коригування має зареєструвати отримувач (покупець).
Електронний цифровий підпис
Податкові накладні та розрахунки коригування приймають до ЄРПН за умови дотримання законодавчих вимог щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП). Оновлені вимоги щодо порядку накладання ЕЦП посадових осіб тепер прописані в пункті 10 Порядку № 1246. Уточнено, що ЕЦП керівника накладають на податкову накладну лише в разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера. Отже, якщо на підприємстві є головний бухгалтер чи просто бухгалтер, достатньо лише ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера) на податковій накладній.
Щоб делегувати право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник ПДВ подає органу ДФС посилені сертифікати ЕЦП такої особи. Раніше у Порядку № 1246 було прописано, що їх потрібно подавати податковому органу за місцем реєстрації. Ця вимога залишилась, але з поправкою, що посилені сертифікати подають за основним місцем обліку. Додано також, що платники ПДВ, які змінили місцезнаходження і до закінчення поточного бюджетного періоду сплачують податки та збори за місцем попередньої реєстрації, посилені сертифікати ЕЦП для делегата подають до податкового органу за неосновним місцем обліку.
Відомості, що вносять до ЄРПН
ЄРПН — це реєстр відомостей про податкові накладні та розрахунки коригування, що веде ДФС в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами (пп. 14.1.60 ПК).
Починаючи з 01.07.2017 до ЄРПН вноситимуть відомості про податкові накладні, реєстрацію яких зупинено
Сьогодні до ЄРПН вносять лише ті відомості, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування. Та вже зовсім скоро (від 01.07.2017) буде запущено механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. Із цього часу до ЄРПН вноситимуть також відомості про податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстрацію яких зупинено і щодо яких спеціальна комісія ДФС прийняла рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Отримувач (покупець) — платник ПДВ має право звіряти дані отриманої ним податкової накладної чи розрахунку коригування на відповідність даним ЄРПН (п. 7 Порядку № 1246). У разі виявлення помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної або порушення граничного строку її реєстрації він має право додати до декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця. Скаргу не подають, якщо реєстрацію податкової накладної зупинено згідно з пунктом 201.16 ПК (п. 201.10 ПК).
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
