Можливі ПДВ-наслідки в разі розірвання договору в односторонньому порядку

Продавець вирішив в односторонньому порядку розірвати договір, а часткову попередню оплату за товар зарахувати в рахунок погашення санкцій за неналежне виконання покупцем умов договору. Чи може продавець у такому разі анулювати податкову накладну на часткову попередню оплату й відкоригувати суму податкових зобов’язань?

Лист на розірвання договору

Розірвання договору в односторонньому порядку

За загальним правилом базу оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів чи послуг визначають на основі їх договірної вартості. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включають будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що їх передає платникові податків покупець безпосередньо або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів чи послуг. Водночас до складу договірної (контрактної) вартості не включають суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, отримані платником ПДВ внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань (п. 188.1 Податкового кодексу України; ПК).

Тобто кошти, що надійшли як компенсація вартості товарів, включають до бази оподаткування ПДВ, а суму коштів, отриманих як штраф за порушення у сфері здійснення господарських відносин, не включають до бази оподаткування ПДВ.

Однак у нашому випадку кошти надійшли у вигляді часткової попередньої оплати за товар згідно з договором поставки, а не як штраф. На дату надходження коштів від покупця (перша подія) у продавця товарів виникли податкові зобов’язання з ПДВ. Цією датою продавець мав скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та включити суму ПДВ за попередньою оплатою до податкових зобов’язань відповідного звітного періоду. Покупець, своєю чергою, на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної мав право на податковий кредит.

Тепер же попередня оплата набула статусу штрафу за неналежне виконання покупцем умов договору. Тож логічно припустити, що суму ПДВ потрібно сторнувати, позаяк на штраф ПДВ не нараховують. Та перш ніж перейти до коригування, проаналізуємо природу цього штрафу, тобто юридичнуий бік власне договору, і з’ясуємо, чи має право продавець прийняти рішення розірвати договір в односторонньому порядку.

Правомірність розірвання договору

Одразу зазначимо, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або самим договором. Так записано у статті 188 Господарського кодексу України (ГК) і статті 651 Цивільного кодексу України (ЦК).

У згаданих нормах ГК та ЦК пропонується такий порядок дій.

Сторона договору (в нашому випадку продавець), яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, має надіслати пропозицію про це другій стороні (покупцеві) за договором. Покупець у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє продавця про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо за судовим рішенням договір змінено або розірвано, його вважають зміненим або розірваним із дня набрання чинності таким рішенням, якщо іншого строку набрання чинності в рішенні суду не встановлено.

Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним вважається таке порушення, коли одна зі сторін договору значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто продавець може розірвати договір в односторонньому порядку, але за умови, що це передбачено в самому довогорі поставки. Питання має бути врегульоване обома сторонами. А тому під час укладення договору сторони мали обумовити в ньому не лише права та обов’язки кожної зі сторін, а й відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних обов’язків, а також можливість одностороннього розірвання договору.

Зазвичай у договорі встановлюють розмір штрафних санкцій як компенсацію одній зі сторін договору, в разі якщо друга сторона порушить умови договору. Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 ГК визнають господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил провадження господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.