ПДВ 2017 зі змінами та новаціями

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Платники ПДВ 2017

Як зареєструватися платником ПДВ в 2017 році?

За добровільним рішенням платники ПДВ - це будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність, обсяги оподатковуваних операцій у якої відсутні або є меншими ніж 1 млн. грн. Реєстрація здійснюється за її заявою (форма № 1-ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130).

Обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягають особи, в яких загальна сума здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). Така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ. Для цього вона має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) заяву за формою № 1-ПДВ. Строк подання заяви — не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн.

Вимога щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп.

Хто є платниками ПДВ, визначено статтею 180 Податкового кодексу України (ПК). Окрім зазначених, ними можуть бути:

• будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню ПДВ;
• особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
• особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном;
• особа-інвестор (оператор), яка веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

У березні відбулися зміни у податковому законодавстві, спрямовані на спрощення процедури реєстрації платником ПДВ.

Отже, 19 березня 2017 року почав діяти оновлений Порядок обліку платників податків і зборів та оновлене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення) (наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2016 №1125).

Докладніше про зміни

Коли обсяги оподатковуваних операцій, становлять меншу суму ніж 1 мільйон гривень, встановлену статтею 181 Податкового кодексу України (далі - ПК), та у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, згідно з пункту 183.3 статті 183 ПК, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду. З початку такого податкового періоду особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних та податковий кредит. При поданні заяви можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що буде відповідати даті початку податкового періоду (календарному місяцю). Згідно пункту 183.6 статті 183 ПК, коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим чи неробочим днем.

ПК визначає, що обов'язковій реєстрації, як платник ПДВ, підлягає особа, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів , які підлягають оподаткуванню перевищує 1 мільйон гривень. Загальна сума такій особі нараховується протягом останніх 12 місяців. Фізичною особою заява подається особисто або безпосередньо представником юридичної особи-платника чи керівником до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи (п. 183.7 ст.183 ПК).

В обох випадках повинно бути документальне підтвердження особи та повноважень. Має бути посвідчення особи-паспорт або інший документ. Для керівника юридичної особи-наказ на призначення , для представника-довіреність. Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» затверджені форма заяви про реєстрацію платників ПДВ, порядок її подання та порядок реєстрації платником ПДВ.

За вибором платника податків заява подається в один із способів:

• особисто платником податків, або уповноваженою на це особою у паперовому вигляді;
• засобами електронного зв'язку (з використанням Єдиного вікна подання електронної звітності або через Електронний кабінет платника) в електронній формі;
• як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи-підприємця під час реєстрації бізнесу.

Строк реєстрації платника ПДВ складає 3 робочі дні. Після надходження заяви, контролюючий орган протягом 3 робочих днів реєструє особу платником ПДВ, при відсутності підстав для відмови. Витяг-є документальним підтвердженням реєстрації платника ПДВ. У разі потреби витяг надається на підставі відповідного письмового запиту від даної особи.

Згідно пункту183.8 ПК контролюючий орган може відмовити у реєстрації особи як платника ПДВ, якщо згідно результатів розгляду реєстраційної заяви та/або наданих документів встановлено, що дана особа:

• не відповідає вимогам , які визначені пунктом 181.1, пунктом 182.1, та пунктом 183.7 ПК;
• або, згідно зі статтею 184 ПК, існують такі обставини, які слугують підставою для анулювання реєстрації;
• коли не дотримано порядок та терміни, встановлені пунктами 183.1, 183.3, 183.7 ПК, при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації.

Контролюючий орган впродовж 3 робочих днів, від дня отримання заяви, може звернутися до особи з письмовою пропозицією надання нової заяви (із вказаними підставами неприйняття попередньої) у випадках:

• у заяві не вказані обов'язкові реквізити;
• надані недостовірні або неповні дні;
• заяву не скріплено печаткою заявника (за наявності такої);
• не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження підпису заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ;
• не включені відомості про заявника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Особа, яка добровільно реєструється платником ПДВ може подати нову заяву з бажаною датою реєстрації, яка була вказана у попередній неприйнятій заяві. Для цього потрібно ліквідувати недоліки, та подати нову заяву не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписки податкових накладних.

Правильно заповнена заява 1-ПДВ, при дотриманні вимог та строків діючого законодавства дає підстави для своєчасної реєстрації платником ПДВ, подальшого плідного ведення бізнесу та партнерської співпраці з контролюючими органами.

Нагадуємо, на офіційному веб-порталі ДФС України можна дізнатися номер платника ПДВ та перевірити статус платника ПДВ.

Наслідки несвоєчасної реєстрації платником ПДВ

Якщо суб’єкт господарювання, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подасть реєстраційної заяви у встановлений строк до органу ДФС, він відповідатиме за ненарахування або несплату ПДВ так само, як зареєстрований платник ПДВ. Однак не матиме права нарахувати податковий кредит і отримати бюджетне відшкодування податку (п. 183.10 ПК).

Тобто він мусить нарахувати і сплатити податкові зобов’язання за операціями з постачання товарів/послуг починаючи з дня, наступного за граничним днем подання реєстраційної заяви. А саме, з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому досяг обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, до дати реєстрації платником ПДВ.

До того ж податківці під час перевірки застосують штрафи у розмірі 25% суми нарахованих податкових зобов’язань. Штраф може зрости до 50%, якщо суб’єкта господарювання вже штрафували протягом 1095 днів (ст. 123 ПК). А на додачу до цього нарахують пеню за прострочення сплати податкових зобов’язань у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожен день прострочення (п. 129.4 ПК).

Об’єкт оподаткування ПДВ 2017

Об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ із:

• постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
• ввезення товарів на митну територію України (імпорт);
• вивезення товарів за межі митної території України (експорт);
• постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У разі постачання послуг нерезидентам чи отримання послуг від нерезидента об’єкт оподаткування ПДВ визначають з оглядом на вимоги пунктів 186.2-186.4 ПК. Наприклад, у разі надання рекламних, консультаційних або юридичних послуг, якщо однією зі сторін договору є нерезидент, місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Тобто якщо отримувачем цих послуг є нерезидент, такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, і навпаки, якщо послуги отримує резидент, такі послуги оподатковують за ставкою 20%.

База оподаткування ПДВ у 2017 році

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів і послуг встановлено статтями 188-192 ПК.

За загальним правилом базу оподаткування ПДВ визначають на основі договірної вартості товарів (послуг), що постачаються, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у т. ч. компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Мінімальна база оподаткування ПДВ:

• придбані товари, послуги — не нижче за ціну придбання;
• самостійно виготовлені товари, послуги — не нижче за звичайні ціни;
• необоротні активи — не нижче ніж балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого провадять операції з постачання (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Для товарів, що їх ввозять на митну територію України, базою оподаткування є контрактна вартість, але не нижче за митну вартість цих товарів, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Ставки ПДВ

Ставки ПДВ в 2017 році встановлюють від бази оподаткування у таких розмірах:

• 20% (основна ставка ПДВ) — застосовується до більшості операцій, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування*, та операцій, до яких застосовують ставки 7% та 0%;
• 7% — у разі постачання лікарських засобів та медичних препаратів на митній території України та їх ввезення на митну територію України;
• 0% — для експорту товарів та окремих операцій, визначених статтею 195 ПК.

Сума ПДВ додається до ціни товарів (послуг).

* Перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування, визначає стаття 196 ПК, а операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, — стаття 197 ПК та підрозділ 2 розділу ХХ ПК.

Податкові зобов’язання

Податкові зобов’язання виникають за правилом «першої події»: або на дату отримання попередньої оплати, або на дату відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата надходження коштів від покупця як оплата товарів або послуг, що підлягають постачанню (зарахування коштів на банківський рахунок постачальника, а в разі постачання товарів або послуг за готівку — дата оприбуткування коштів до каси платника ПДВ, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податковий кредит

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів чи послуг і складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. в разі їх імпорту) і послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у т. ч. в разі їх імпорту.

Податковий кредит нараховують незалежно від того, чи почали такі товари або послуги та основні засоби використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи платник ПДВ здійснював оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПК).

Водночас, у разі якщо такі товари (послуги), необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у негосподарській діяльності чи в неоподатковуваних операціях, платники ПДВ зобов’язані нарахувати податкові зобов’язання за правилами, встановленими у пункті 198.5 ПК. Тобто платник має визнати умовне постачання. Базу оподаткування у такому разі визначають:

• за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюють такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни);
• за товарами і послугами — на основі вартості їх придбання (п. 189.1 ПК).
• так само як податкові зобов’язання, податковий кредит визначають за правилом «першої події».
• датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважають дату тієї події, що сталася раніше:
• дату списання коштів із банківського рахунку платника ПДВ на оплату товарів (послуг);
• дату отримання платником ПДВ товарів (послуг).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ на митниці, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України — дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Слід пам’ятати, що без відповідного документального підтвердження платник ПДВ не має права на податковий кредит.

До податкового кредиту належать суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (послуг) за умови, що вони підтверджені (п. 198.6 ПК):

• податковими накладними (розрахунками коригування) до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;
• митними деклараціями;
• іншими документами.

Перелік інших документів обмежений, згідно з пунктом 201.11 ПК до нього увійшли:

• транспортний квиток;
• готельний рахунок;
• рахунок, що виставляють платникові ПДВ за послуги зв’язку;
• рахунок, що виставляють платникові ПДВ за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
• касові чеки, які містять суму отриманих товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ);
• бухгалтерська довідка.

Податкова накладна

Головним документом, який підтверджує право платника ПДВ на податковий кредит, є податкова накладна.

Платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН урахуванням граничних строків:

• для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення граничного строку застосовують штрафні санкції.

Якщо платник ПДВ у відповідному звітному періоді не включив до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), зазначені у податкових накладних (розрахунках коригування до таких податкових накладних), зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включають до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкові накладні (розрахунки коригування) в ЄРПН, але не пізніше ніж за:

• 365 календарних днів із дати складення податкових накладних (розрахунків коригування до таких податкових накладних);

• 60 календарних днів із дати списання коштів з банківського рахунку платника податку — для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не дає покупцеві права включити суми ПДВ до податкового кредиту і не звільняє продавця від обов’язку включити суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. (п. 201.10 ПК).

Обов’язкові реквізити податкової накладної:

• порядковий номер;
• дата складання;
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця та покупця товарів (послуг);
• індивідуальний податковий номер продавця та покупця;
• опис (номенклатура) товарів і послуг та їх кількість, обсяг;
• ціна постачання без урахування ПДВ;
• ставка податку і відповідна сума податку у цифровому значенні;
• загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
• код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар чи послугу, що постачаються), період, сторони і суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

В інших випадках помилки, допущені під час складання податкової накладної, виправляють через розрахунок коригування.

Електронне адміністрування ПДВ

Усі податкові накладні та розрахунки коригування до них складають лише в електронному вигляді та реєструють у ЄРПН незалежно від розміру ПДВ. Мається на увазі, що реєстрації в ЄРПН підлягають усі без винятку податкові накладні. Навіть ті, що їх не видають покупцям: складені на неплатників ПДВ, у разі умовного постачання, на пільгові операції, операції негосподарської діяльності, а також на послуги нерезидента з місцем постачання в Україні.

При цьому в системі електронного адміністрування ПДВ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну можливо лише за умови дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми ПДВ (так званого реєстраційного ліміту).

Починаючи з 01.07.2015 платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (Σ_Накл), обчислену за такою формулою:

де

∑Накл — реєстраційний ліміт;

∑НаклОтр — загальна сума ПДВ за отриманими податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого платником під час ввезення товарів на митну територію України;

∑ПопРах — загальна сума поповнення з поточного рахунку платника ПДВ рахунку в СЕА ПДВ;

ΣОвердрафт — середньомісячний розмір сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету й погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником — сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування. Цей показник щокварталу (протягом перших шести робочих днів кварталу) підлягає автоматичному перерахунку, який його здійснюють шляхом віднімання суми попереднього збільшення і додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

∑НаклВид — загальна сума ПДВ за виданими податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Відшкод — загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

∑Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених у деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Рахунок в СЕА ПДВ

Одним з основних елементів системи електронного адміністрування ПДВ є запровадження для усіх платників ПДВ окремих спеціальних банківських рахунків. Ними користуються для сплати ПДВ до бюджету або на спеціальний рахунок сільгосппідприємства — суб’єкта спеціального режиму ПДВ.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі — Порядок № 569).

Електронний ПДВ-рахунок використовують із метою реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) і сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, задекларованих платником у декларації з ПДВ. У разі недостатності коштів на електронному рахунку платник має своєчасно поповнити його з власного банківського рахунку.

Для перерахування ПДВ до бюджету ДФС надсилає реєстр платників органу казначейства, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ. У реєстрі зазначають назву платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період і суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган казначейства не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.

Розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків платник податку провадить із власного банківського поточного рахунку до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 569 з поточного рахунку платника сплачують до бюджету:

• податкові зобов’язання з ПДВ, самостійно донараховані платником ПДВ за уточнюючим розрахунком;
• податкові зобов’язання з ПДВ, визначені контролюючим органом;
• штрафні санкції;
• пеню.

Спецрежим ПДВ

Однак, уряд замість спецрежиму ПДВ запропонував дотації для сільгоспвиробників. Докладніше про це читайте у статтях:

Розрахунок суми ПДВ

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), і строки проведення розрахунків встановлено у статті 200 ПК.

Сума податку (∑пдв), що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання (∑пз) звітного (податкового) періоду і сумою податкового кредиту (∑пк) такого звітного (податкового) періоду:

У разі якщо ∑пз – ∑пк > 0, це означає, що ∑пдв підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України.

Якщо ∑пз – ∑пк

Бюджетне відшкодування ПДВ 2017

Від’ємним значенням ∑пдв (∑пз – ∑пк .

Від’ємне значення ПДВ враховується, у першу чергу, у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, але в частині, що не перевищує суми реєстраційного ліміту (обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 ПК) на момент отримання контролюючим органом декларації з ПДВ.

А в разі відсутності податкового боргу:

• підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника ПДВ та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань чи погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що їх сплачують до державного бюджету. Бюджетне відшкодування можна отримати за заявою платника в сумі ПДВ, яку фактично сплатив отримувач товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до держбюджету, в частині, що не перевищує суми реєстраційного ліміту (обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 ПК) на момент отримання контролюючим органом декларації з ПДВ,

та/або

• зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Звітний період для платників ПДВ

Порядок надання податкової декларації з ПДВ в 2017 році та строки розрахунків з бюджетом передбачено статтею 203 ПК. Для платників ПДВ встановлено місячний звітний період.

Декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сплата ПДВ за зазначеною платником ПДВ у поданій ним податковій декларації сумою податкового зобов’язання здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Єдиноподатникам, зареєстрованим платниками ПДВ, дозволено застосовувати квартальний період звітування.

Критерії зупинення реєстрації податкових накладних

Система припинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що почала працювати з початку 2017 року принесла чимало головного болю бухгалтерам як малих, так і великих підприємств.

Зараз мабуть кожен бухгалтер хоча б раз стикався з проблемами при реєстрації податкових накладних в ЄРПН, через недоліки механізму припинення реєстрації. І це враховуючи те, що роботу ЄРПН і без того не можна було назвати (та і зараз не назвеш) ідеальною.

ФС планує здійснювати моніторинг ПН/РК при відповідності наступним критеріям:

• Обсяги постачання товарів у податковій накладній, що була подана на реєстрацію у 1,5 або більше разів більша за залишок різниці обсягу постачання такого товару, який було зазначено у податкових накладних, що були зареєстровані з 01.01.2017 р. в ЄРПН. Сума ПДВ зазначена у зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних з придбання товарів платником податків з кодами УКТ ЗЕД, більше 50 відсотків загальної суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних із придбання товарів таким платником податків, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в ЄРПН його контрагентами;
• У платника податків відсутні дозвільні документи що засвідчують право суб’єкта господарювання на провадження певного виду діяльності стосовно товарів чи послуг, що зазначені платником податків у податковій накладній що подана на реєстрацію в ЄРПН;
• Відношення суми ПДВ вказаної у РК х урахуванням коригування для покупців, що не є платниками податків, зареєстрованих платником податків у ЄРПН у поточному місяці, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів чи послуг постачальнику, до суми ПДВ, сплаченої до бюджету у місяці, за який подано такі розрахунки коригування більше за 0,2.

Якщо за результатами моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам пункту 1 і сума ПДВ в накладних, що були зареєстровані платником податків у ЄРПН у звітному періоді з урахуванням ПН/РК що були подані на реєстрацію більша від середньомісячної суми сплачених за останні 12 місяців суми податків на позабюджетні рахунки Пенсійного фонду та суми ЄСВ, то реєстрація такої ПН/РК зупиняється.

Також слід враховувати, що перелік кодів товарів відповідно до УКТ ЗЕД та кодів послуг відповідно до ДКПП, що застосовуються для здійснення Моніторингу ПН/РК, затверджуються ДФС за погодженням Мінфіну.

Більш докладно про критерії зупинення реєїстрації податкових накладних та розрахунків коригування можна прочитати у матеріалі: