Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, потрапляє до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для цього загальну суму «фінансової» поточної дебіторської заборгованості зменшують на суму резерву сумнівних боргів. Відповідно, зменшується вартість активів підприємства (п. 4, 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Тож потреба створення резерву сумнівних боргів зумовлена принципом обачності бухгалтерського обліку. Адже контрактивний характер такого резерву дає можливість уникнути заниження оцінки витрат і завищення оцінки активів підприємства.
Однак попри таку категоричність бухгалтерських норм, відповідальність за відсутність сформованого резерву сумнівних боргів доволі лояльна — від 136 до 255 грн. для посадових осіб підприємства за першого порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та від 170 до 340 грн. — за наступних порушень протягом року. І найголовніше — такий адмінштраф загрожує тільки тим підприємствам, які підлягають державному фінансовому контролю (ст. 164-2, 234-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Нагадаємо також, що згідно з підпунктом 20.1.44 Податкового кодексу України (ПК) контролюючі органи з 01.01.2015 отримали право проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, визначеного за П(С)БО або МСФЗ. Однак у будь-якому випадку контролери не зможуть оштрафувати за нестворення резерву сумнівних боргів згідно з нормами ПК, адже це не спричиняє заниження податкових зобов’язань підприємства.
Для тих, хто засумнівався в доцільності створення такого резерву, наведемо фінансову мотивацію. А саме: сума резерву сумнівних боргів належить до бухгалтерських витрат. Відповідно, для підприємств, які не коригують фінансовий результат на різниці, передбачені розділом ІІІ ПК, існує можливість цілком правомірно зменшити об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тож ігнорувати створення резервів для таких щасливців — собі дорожче.
Методи розрахунку резерву сумнівних боргів
Резерв сумнівних боргів створюють щодо поточної дебіторської заборгованості, у погашенні якої існує невпевненість. Тобто формувати такий резерв потрібно ще до того, як сумнівна заборгованість перейде до розряду безнадійної.
Об’єктом для розрахунку резерву є сумнівна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Тобто така «дебіторка» має бути виражена в грошових коштах, їх еквівалентах чи в іншому вигляді, що не суперечить пункту 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».
Створення резерву сумнівних боргів для «товарної» та довгострокової дебіторської заборгованості не передбачено П(С)БО
У бухгалтерському обліку створення резерву сумнівних боргів відображають проведенням: дебет субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Величину такого резерву визначають за одним із методів:
- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
- використання коефіцієнта сумнівності (п. 8 П(С)БО 10).
Застосовуючи метод абсолютної суми сумнівної заборгованості, величину резерву розраховують на основі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Для розрахунку величини резерву сумнівних боргів за методом застосування коефіцієнта сумнівності потрібно помножити суму залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності можна розраховувати такими способами:
- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду «дебіторки» у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років*.
* Приклади розрахунку резерву сумнівних боргів наведені в додатку до П(С)БО 10.
Як бачимо, метод абсолютної суми сумнівної заборгованості передбачає індивідуальний підхід до розрахунку резерву. Факт визнання певної дебіторської заборгованості сумнівною заради створення щодо неї резерву сумнівних боргів пропонуємо оформлювати наказом керівника підприємства (див. Додаток).
Найімовірніше, величина резерву сумнівних боргів, визначена за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості, буде найближчою до істини. Однак за наявності в підприємства великої кількості дебіторів цей метод потребуватиме додаткових трудозатрат. Тож фактор економічної доцільності буде ключовим для обрання методу розрахунку резервів сумнівних боргів.
Помилки під час розрахунку резерву сумнівних боргів
Визначаючи резерв сумнівних боргів, можна припуститися помилок. Їх можуть спричинити неправильне застосування методів розрахунку резерву, арифметичні помилки тощо.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати залишок дебіторської заборгованості на ту саму дату
Якщо помилку було допущено в минулих роках, то для її виправлення коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Виправлення помилково заниженої суми резерву сумнівних боргів відображають проведенням: дебет рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з кредитом рахунку 38. Якщо ж резерв було завищено, то аналогічне проведення буде вже за методом «червоне сторно».
Донарахування резерву сумнівних боргів поточного року відображають «звичайним» проведенням: дебет субрахунку 944 з кредитом рахунку 38. А зменшення резерву, знову-таки, потребує аналогічного проведення за методом «червоне сторно».
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
