Підприємство А має кредиторську заборгованість за отриманими, але не оплаченими роботами, які виконало для нього підприємство В. Своєю чергою, підприємство В, маючи заборгованість перед підприємством С, переуступило йому заборгованість підприємства А. Підприємство С простило підприємству А всю суму заборгованості. Як такі операції вплинуть на облік та оподаткування боржника? Чи потрібно коригувати податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, зареєстрованої виконавцем робіт?
Зміст статті:
Проаналізуємо послідовність дій цих трьох підприємств і з’ясуємо, як зміни умов договору підряду вплинули на облік боржника на кожному етапі.
Спочатку за договором підряду підприємство В виконало певні роботи для підприємства А. Як випливає зі статті 837 Цивільного кодексу України (ЦК), за договором підряду замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану підрядником роботу. Та в цьому випадку договірні умови виконано лише наполовину. Підрядник (підприємство В) виконав роботу, а замовник (підприємство А) її не оплатив. У такому разі в обліку підприємства А на субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (685 «Розрахунки з іншими кредиторами») обліковується кредиторська заборгованість у сумі виконаних робіт (без урахування ПДВ) згідно з актом виконаних робіт, отриманим від підприємства В. Крім того, на підставі податкової накладної, яку підрядник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), суму ПДВ підприємство А включило до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Договір переводу боргу
Далі розглянемо, як вплинула переуступка боргу на подальший облік підприємства А (боржника).
Переуступка боргу
Переуступкою або переведенням боргу вважають заміну боржника у зобов’язанні. Відповідно до положень статей 512-524 ЦК переведення боргу можливе лише за згодою кредитора, без згоди боржника. Проте варто пам’ятати: якщо боржника не було письмово повідомлено про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові вважатиметься належним виконанням. Тому правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняють у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Тобто на підставі відповідного договору.
У Податковому кодексі України (ПК) таку операцію називають відступленням права вимоги. Це означає переуступку кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПК).
Переуступка права вимоги боргу новому кредиторові не зумовлює фінансових, отже, й податкових наслідків для боржника.
Податок на прибуток
За загальним правилом об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, що його визначають шляхом коригування фінансового результату (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III ПК (пп. 134.1.1 ПК). При цьому норми ПК не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції з переведення боргу (грошового зобов’язання). У ньому також немає окремої статті, яка б регулювала облік зазначених операцій.
Тобто у бухобліку боржника на цьому етапі кредиторська заборгованість залишається непогашеною.
ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг. Оскільки у цьому випадку торгівля борговими зобов’язаннями відбувається за грошові кошти (тобто не передбачається постачання товарів чи послуг), то за такою операцією у платника податків податкових зобов’язань з ПДВ не виникає. Адже така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ з огляду на вимоги підпункту 196.1.5 ПК. Тож коригувати податковий кредит боржникові на етапі переведення боргу не потрібно. Такий висновок викладено у листі ДФС від 18.07.2016 № 15379/6/99-99-15-03-02-15.
Прощення боргу
Прощення боргу є одним із варіантів припинення зобов’язання. Він полягає у тому, що кредитор звільняє боржника від виконання його обов’язку за договором, за умови, що це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК). Тобто зобов’язання боржника перед кредитором у разі прощення боргу припиняються без їх погашення, і такий договір вважатиметься виконаним.
Податок на прибуток
Зобов’язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити й існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходу звітного періоду. Таке правило встановлює пункт 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», і воно поширюється також на випадок прощення боргу кредитором.
У такому разі на дату списання боргу кредиторська заборгованість обнулиться, відповідно, на суму цієї заборгованості збільшиться дохід боржника. У результаті суму кредиторської заборгованості він включить до складу фінансового результату, що, своєю чергою, збільшить об’єкт оподаткування податком на прибуток.
В обліку боржника цю операцію буде відображено проведенням: дебет субрахунку 631 (685) — кредит субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
ПДВ
Із ПДВ у цьому випадку складніше, позаяк ПДВ-наслідки операції з прощення боргу на законодавчому рівні не врегульовані.
Зазвичай коригування ПДВ проводять на підставах, передбачених статтею 192 або пунктом 198.5 ПК.
Стаття 192 ПК визначає порядок одночасного коригування податкових зобов’язань продавця та податкового кредиту покупця у разі зміни ціни, повернення товарів або попередньої оплати.
Пункт 198.5 ПК встановлює обов’язок донарахувати податкові зобов’язання за раніше сформованим податковим кредитом, якщо товари (послуги, роботи) використовують у неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності платника ПДВ.
Та жодну із зазначених норм не можна застосувати у випадку прощення боргу. Зменшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування або донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на підставі зведеної податкової накладної у цьому разі неможливо, оскільки ціна не змінилася, виконані роботи вже не можна повернути їх виконавцеві і ці роботи уже використано у господарській діяльності підприємства А.
Однак, знаючи фіскальну позицію податківців, залишати раніше віднесену до податкового кредиту суму ПДВ за отриманими роботами теж ризиковано.
Податківці вважають, що на дату списання боргу товари (у цьому випадку роботи) набувають статусу безоплатно наданих. Позаяк у підпункті «б» підпункту 14.1.13 ПК передбачено, зокрема, що безоплатно наданими є роботи, які виконуються без висування вимоги про компенсацію їх вартості.
При цьому податкові зобов’язання продавця не коригуються, оскільки операції з безоплатного постачання згідно з підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 ПК належать до операцій з постачання товарів (послуг) і є об’єктом оподаткування ПДВ.
Разом із тим платник ПДВ — покупець має відкоригувати податковий кредит, оскільки поставлені товари (послуги) так і не були оплачені. Таке коригування проводять на дату списання боргу на підставі бухгалтерської довідки. Такі рекомендації дає ГУ ДФС у місті Києві у листі від 24.06.2016 № 14402/10/26-15-11-01-18.
Обережному платникові радимо краще скористатися цими рекомендаціями і попрощатися із податковим кредитом. Коригування ПДВ в обліку проводять за дебетом субрахунку 641/пдв та кредитом субрахунку 631 (685) методом «сторно».
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
Зміст статті:
