незалежний експерт із трудового законодавства, Слов'янськ
Як проводяться перевірки Держпраці у воєнний час, чи є штрафи та за якими правилами діють перевіряльники? Із порадами експерта знатимете, як поводитися під час несподіваного інспекційного відвідування. Також розглянемо зміни у порядку проведення трудових перевірок у цьому році та повноваження інспектора під час перевірки
Водночас перелік приводів для позапланових перевірок обмежений. Є роз’яснення Мінекономіки від 01.08.2022 року, у якому є перелік підстав позапланових перевірок Держпраці під час воєнного стану, а саме:
додержання вимог Закону № 2136;
виявлення неоформлених трудових відносин;
питання законності припинення трудових договорів.
Нагадуємо, що в ході позапланової перевірки можуть перевірятися лише ті напрями, які спричинили таку перевірку (ч. 1 ст. 6 Закону № 877).
Ставка військового збору збільшується з 1,5% до 5%. Податкові зміни набрали чинності із 01.12.2024. Тримайте пояснення експерта, як будемо утримувати військовий збір із зарплатних виплат та винагороди за ЦПД за новою ставкою
Права перевіряльників у Законі № 877 у порівнянні зі згаданим Порядком більш обмежені.
У Законі № 877 є такі правила, яких мають дотримуватися перевіряльники:
у перевіряльників має бути направлення на проведення перевірки. Один екземпляр направлення слід віддати роботодавцю (ч. 3 ст. 6 Закону № 877). Крім того, має бути службове посвідчення контролера (ч. 5 ст. 7 Закону № 877);
перевіряльник має зареєструватися у спеціальному журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю), який бажано мати роботодавцю (ч. 12 ст. 4 Закону № 877);
якщо перевірка проводиться за зверненням фізичної особи, контролер має показати погодження на перевірку від центрального органу Держпраці. За відсутності погодження можна відмовити у проведенні перевірки (ч. 1 ст. 10 Закону № 877);
тривалість позапланової перевірки (нагляду) обмежується строком 10 робочих днів, щодо суб’єктів малого підприємництва — строк ще менший й становить 2 робочих дні (ч. 4 ст. 6 Закону № 877). Хто такі суб’єкти малого підприємництва — можна знайти у частині 3 статті 55 Господарського кодексу.
Про штрафи під час воєнного стану
Штрафи за порушення трудового законодавства зі статті 265 КЗпП під час воєнного стану не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136). Умова — виконання у повному обсязі та в установлені строки приписів перевіряльників про усунення виявлених порушень.
Однак адмінштрафи, які визначені у статті 41 КпАП, залишаються. До них належать адмінштраф за:
фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору — від 8500 грн до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КпАП);
інші порушення трудового законодавства — від 510 грн до 1700 грн (ч. .1 ст. 41 КпАП);
За звичайних умов, до воєнного стану, застосовувався, наприклад штраф за неоформлення трудових відносин: з квітня 2024 року — 80 000 грн (за одну особу, а не загальний). Ще був і штраф за недопуск і створення перешкод для перевірки на підставі — 3-кратний розмір мінімальної зарплати (на час порушення, ст. 265 КЗпП). З квітня 2024 року — 24 000 грн.
Щороку в кінці осені у Держпраці затверджували план перевірок на наступний рік. Так, Наказом Держпраці від 29.11.2024 № 200 затвердили Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2025 рік.
Наразі, це є лише свого роду декларацією намірів через воєнний стан, оскільки постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 заборонено проводити планові перевірки. Проте, КМУ може внести зміни до своєї постанови, або відбудеться припинення воєнного стану. За таких обставин, Держпраці поновить планові перевірки відповідно до цього плану.
Чому Порядок № 823 суди визнали нечинним
Щодо Порядку № 823, звернути увагу слід на таке:
по-перше, згаданими вище судовими рішеннями визнана протиправною та нечинною саму постанову КМУ, яка затверджувала Порядок № 823, а не самі правила з цього Порядку;
по-друге, причина таких судових рішень — Порядок № 823 опирається на деякі міжнародні конвенції, які носять галузевий характер. Протиправність постанови Кабміну у тому, що дію Порядку № 823 поширили на всіх, тобто на всі галузі, не розмежувавши правила, які діють для одних та інших галузей;
по-третє, у нормативній базі Порядок № 823 значиться все ще як чинний і Кабмін його не скасував, а отже, він може бути застосований. І саме по тим галузям, по яким діють міжнародні конвенції, на які він опирається. У принципі, для застосування даних конвенцій й самого Порядку № 823 не потрібно, так як норми міжнародного права, які імплементовані Україною, мають вищу дію за норми національного законодавства.
Цими галузями є промисловість, торгівля і сільське господарство, оскільки щодо них є дві окремі міжнародні конвенції:
Однак через те, що конвенцій дві, а не одна, тут ще є одна проблема Порядку № 823: він не розмежовує правила для промисловості, торгівлі та сільського господарства, по яким дві різні конвенції (див. вище), а отже, й правила дещо різні. Отже, роботодавцям даних галузей й Держпраці при перевірці таких роботодавців усе одно слід керуватися вищезгаданими конвенціями окремо, а не Порядком № 823.
Виходить, що через юридичну сумнівність Порядку № 823 роботодавцям галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства теж можна у судовому порядку апелювати до застосування саме норм Закону № 877, якщо це необхідно. Держпраці має довести тоді правоту використання міжнародних конвенцій, якщо вони будуть на них посилатися.
Основне, що визначав Порядок № 823, — це правила так званогоінспекційного відвідування — перевірки без повідомлення. У таких перевірках інспектори Держпраці мають більше повноважень, аніж перевіряючі з інших держорганів за Законом № 877.
Проте, зверніть увагу на постанову ВС від 23.06.2023 у справі № 160/1649/22, де суд ствердив (пп. 40-42), що Порядок № 823 втратив свою чинність 14.09.2021. Тому, до спірних правовідносин слід застосовувати Закон № 877.
можуть проводити лише перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість на тих підприємствах, які знаходяться у їх відомстві, а також на установах/організаціях комунальної власності відповідних громад. Однак це не можуть бути «перевірки, які належать до заходів державного нагляду (контролю)» (Закон № 1320, оновлений абз. 2 ст. 17 Закону про ОМС). Виходить, що проводити виявлення неоформлених трудових відносин ОМС не можуть — це повноваження виключно Держпраці;
можуть виступати з ініціативою щодо проведення державних перевірок, якщо підприємства не перебувають у комунальній власності, а також стосовно ФОП, у яких є наймані працівники (ч. 3 ст. 18 Закону про ОМС);
не можуть складати адміністративні протоколи щодо порушень у сфері законодавства про працю й зайнятість. Це випливає з того, що вони не можуть проводити «перевірки, які належать до заходів державного нагляду (контролю)».
Увага: виконавчі служби ОМС не можуть перевіряти оформлення трудових відносин шляхом інспекційного відвідування. Вони можуть лише проінформувати про відомі їм порушення Держпраці.
Документи з оформлення трудових перевірок
Серед документів, що використовуються у перевірках Держпраці, такі:
ціла низка документів, пов’язаних з перевірками. Зокрема це Акт за результатами проведення державного нагляду (контролю) (форма 1), Акт про відмову від підпису (форма 2), Вимога про надавання документів (форма 5), припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю (форма 8). Усього — аж 15 документів, які можна знайти у наказі Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161.
Акт за результатами проведення державного нагляду (контролю) за формою 1 універсальний і стосується як перевірок оформлення трудових відносин, трудового законодавства, так і законодавства про зайнятість, зокрема працевлаштування осіб з інвалідністю.
Держстат оприлюднив індекси інфляції за вересень та жовтень 2024-го. Можемо обчислити коефіцієнти, за якими слід індексувати зарплату в листопаді та грудні 2024 року. Хто отримав право на індексацію в цих місяцях і кому варто підвищити посадові оклади?
Критерії відбору роботодавців для інспекційних відвідувань
У позавоєнний час відбір роботодавців здійснюється для інспекційних відвідувань за визнаним судами нечинним Порядком № 823 (див. вище) здійснювалося у за принципами ризикоорієнтованого підходу, який впроваджений ще з 1 липня 2021 року. За ним інспектування Держпраці в тандемі з податковою проводять серед роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. Інформаційні бази податківців дають Держпраці змогу відібрати роботодавців, що мають високий ризик за такими критеріями:
Поради щодо поведінки під час позапланової перевірки Держпраці
Наостанок декілька порад, якщо перевірка застала зненацька:
перевірте службове посвідчення інспектора, у т.ч. й через сайт Держпраці;
обов’язково прослідкуйте, аби він зареєструвався у Журналі;
спробуйте повідомити працівників, що вони не зобов’язані спілкуватися з інспектором та відповідати абсолютно на всі його питання. Однак ігнорувати теж інспектора не треба;
працівник може відмовитися від бесіди наодинці з інспектором та говорити лише у присутності свідків. Однак заборонити працівнику говорити наодинці з інспектором не можна;
можна вести фото-, відеофіксацію. Можете записувати бесіди інспектора на диктофон;
не слід відповідати на питання, які не пов’язані прямим чином з трудовими відносинами, питаннями особистого характеру. Наприклад, про автомобіль, купівлю житла, кількість дітей, відпочинок за кордоном, будь-які особисті витрати;
подбайте про відсутність сторонніх осіб під час перевірки, наприклад дітей або друзів працівників, їх родичів. Адже їх «раптом» можуть зарахувати до неоформлених працівників.
