Відповідь
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, передбачені Податковим кодексом України (пп. 134.1.1 ПК).
Зокрема, коригування щодо амортизації основних засобів здійснюються відповідно до пунктів 138.1 та п. 138.2 ПК.
Витрати орендаря на поліпшення орендованого майна (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію), які збільшують майбутні економічні вигоди від його використання, відображають як капітальні інвестиції та зараховують до складу основних засобів як окремий об’єкт (НП(С)БО 14 «Оренда» та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561).
Водночас витрати на підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначених економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт) включають до витрат звітного періоду.
Аналогічні підходи передбачені МСБО 16 «Основні засоби». За його нормами витрати, що відповідають критеріям визнання активу, капіталізуються, а витрати на щоденне обслуговування визнаються витратами періоду.
Особливості податкового обліку
Для цілей оподаткування податком на прибуток витрати на поліпшення орендованих основних засобів, які збільшують майбутні економічні вигоди від їх використання, обліковують як окремий об’єкт основних засобів групи 9 «Інші основні засоби». Мінімально допустимий строк корисного використання такого об’єкта становить 12 років.
Амортизацію для цілей оподаткування розраховують відповідно до пункту 138.3 ПК. При цьому вартість основних засобів визначають без урахування їх бухгалтерської переоцінки.
Орендар при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток:
- збільшує фінрезультат до оподаткування на суму бухгалтерської амортизації вартості поліпшень орендованих основних засобів;
- зменшує фінрезультат до оподаткування на суму амортизації цих поліпшень, розрахованої відповідно до вимог ПК (п. 138.1 та п. 138.2 ПК).
Помилки в обліку ОЗ: п’ять зразків бухдовідок
Отже, якщо витрати орендаря на поліпшення орендованого майна збільшують майбутні економічні вигоди від його використання, їх відображають як окремий об’єкт основних засобів групи 9 з мінімальним строком амортизації 12 років. При цьому фінрезультат до оподаткування коригують на суму бухгалтерської та податкової амортизації. Витрати ж на ремонт і технічне обслуговування, які не призводять до збільшення таких економічних вигод, включають до витрат звітного періоду.
