Вашого працівника викликають до суду чи на допит до правоохоронних органів? Це поважна причина для відсутності, тож не відпустити його не маєте права. А в деяких випадках маєте виплатити працівникові ще середній заробіток .
ТОП-шпаргалки для бухгалтера
Що робити коли працівника викликали до суду
Відпускати чи ні? Якщо працівник принесе повістку, в якій вказано, що його викликають в суд як свідка, потерпілого, експерта, перекладача, присяжного або арбітражного засідателя в робочий час, то ви зобов’язані відпустити його з роботи. Це ж саме стосується виклику до правоохоронних органів для допиту по справі.
Зверніть увагу! Неявка працівника до суду як свідка може обернутись для нього штрафом. Зокрема, у разі неодноразового нез’явлення до суду свідка можуть притягнути до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки до суду — штраф від 850 до 2550 грн. (ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КУпАП).
Але чи потрібно відпускати працівника в суд, коли він є позивачем, відповідачем або третьою стороною у справі? Адже він судиться з кимось (іноді навіть з самим роботодавцем) виключно в своїх особистих інтересах. Відповімо – так. Адже у кожного є право на звернення до суду і право на особисту участь у судовому засіданні. Тому і в тому випадку, виклик до суду в робочий час працівника в якості позивача, відповідача, третьої сторони або їх законного представника, передбачає те, що його відпустять з роботи.
Тож ваше завдання - документально оформити відсутність працівника та визначитись, чи зберігати за ним середній заробіток.
Які документи підготувати
Підтвердженням виклику особи до суду та компетентних органів зазвичай має бути документ – зазвичай повістка. Але не завжди. Залежності від типу справи це може бути повідомлення або ж лист.
В адміністративному та цивільному процесах виклики оформляють судовими повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Вони мають відповідати вимогам, установленим статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) чи статтею 74 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК). Однак осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів і перекладачів можуть повідомити або викликати до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (ч. 6 ст. 74 ЦПК).
Якщо працівника викликають у кримінальній справі, йому мають надіслати повідомлення чи повістку про виклик (ст. 112, 137 Кримінального процесуального кодексу; КПК). Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом врученням повістки, надсилання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику телефоном або телеграмою (ст. 135 КПК).
Тож попередьте працівника, щоб він потурбувався про документальне підтвердження того, що його викликають до суду чи правоохоронні органи.
На основі повістки працівник має написати заяву про його увільнення від роботи. У ній він власноруч визначить час, на який потребує увільнення. Враховуючи додатковий час, наприклад на проїзд, він має вказати загальний термін, протягом якого буде відсутній. На підставі заяви працівника та повістки видайте наказ керівника про увільнення від роботи у зв’язку із викликом до суду.
Як табелювати
Облік робочого часу працівників ведуть у табелі. Його форму затверджено наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489 (типова форма № 5-П). Є два варіанти позначення відсутності працівника у випадку його участі у судовому засіданні:
- «ІН» (або цифрами — 22; інший невідпрацьований час, передбачений законодавством) — якщо за працівником зберігається середній заробіток;
- «І» (або цифрами — 30; інші причини неявок) — якщо за працівником не зберігається середній заробіток.
Тож який проставляти код у табелі обліку робочого часу залежить від того, чи оплачується відсутність працівника на роботі.
Коли відсутність треба оплатити
Відповідно до законодавства (ст. 121, 122 КПК, ст. 275 КУпАП) за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, цивільними позивачами, представниками цивільних позивачів, а також експертами, спеціалістами і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення (орган, який зробив виклик). Це прописано в пункті 1 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710 (далі - Інструкція № 710).
Крім того, всім з а значеним у цьому пункті особам, якщо виконання їхніх процесуальних функцій пов’язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, компенсуються (відшкодовуються) такі витрати:
- вартість проїзду до місця виклику і назад;
- витрати, пов’язан і з найманням жилого приміщення;
- добові.
Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
В інших категоріях судових справ учасники судового процесу мають право отримати компенсацію витрат, які вони понесли у зв’язку з явкою до суду. Однак такі виплати здійснюють або за рахунок сторін судового процесу (позивача чи відповідача) чи держбюджету.
Тож законодавство не зобов’язує виплачувати працівнику зарплату за час його участі в судовому засіданні як свідка в рамках цивільного, кримінального чи адміністративного процесу. Відповідний обов’язок з’являється в роботодавця, лише якщо його підлеглий залучений як свідок (експерт, перекладач) до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Важливо! За особою, яку притягають до адміністративної відповідальності, середній заробіток не зберігайте. Це також стосується осіб, яких викликали на допит до правоохоронних органів.
Тож у випадку, коли працівник є у справі про адмінправопорушення особою, яку притягають до адміністративної відповідальності, то відсутність його на роботі під час розгляду справи буде обґрунтованою, але за таким працівником не зберігається середній заробіток.
Як розрахувати середню
Середню для оплати відсутності працівника розраховуйте за правилами абз. 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Тобто, виходячи із виплат за два місяці, що передують місяцю відсутності працівника.
Увага! Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру мінзарплати (п. 2 Інструкції № 710).
Якщо працівника, якому встановлено оклад, викликали для участі в слідчому експерименті на повні дні, то для визначення суми зарплати, яка зберігається за працівником, треба знайти середньоденну зарплату. Якщо працівник був відсутній лише протягом декількох годин упродовж робочого дня, розрахуйте середнього динну зарплату.
Ми систематизували всі відомості про працівника, без яких неможливо розраховувати соцвиплати та відпускні. Новачки увійдуть у курс справи, а досвідчені бухгалтери освіжать у пам’яті найважливіші правила розрахунку середнього заробітку.
Приклад 1. Працівник приніс повістку. Згідно із нею його викликають до суду 1 та 2 червня 2020 року у якості свідка у справі про адміністративне правопорушення.
Посадовий оклад працівника – 10 500 грн. У квітні-травні 2020 року він відпрацював усі дні. Загальний дохід за цей період – 21 000 грн. Премій, доплат чи надбавок не отримував.На підприємстві встановлений 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу і неділю.
Працівникові потрібно оплатити повністю 2 робочих дні. Тому розраховуємо середньоденну заробітну плату. Для цього загальний заробіток за розрахунковий період поділимо на кількість робочих днів у ньому.
21 000 грн : 40 роб. дн. = 525 грн,
де 40 — кількість фактично відпрацьованих днів у квітні і травні 2020 року.
Розрахуємо обмеження, виходячи із трьохкратного розміру зарплати:
4723 грн × 3 ÷ 20 р. дн = 708, 45 грн,
де 20 р. дн – кількість робочих днів у червні 2020 року.
525,00 грн ˃ 708, 45 грн, тож умова дотримується.
Сума оплати з період відсутності працівника у зв’язку з викликом на слідчий експеримент складе:
525 грн х 2 роб. дн. = 1050,00 грн.
Тож загальна сума зарплати за червень 2020 року для такого працівника складе (за умови, що він відпрацює всі дні):
10 500 грн : 20 роб. дн. х 18 роб. дн. + 1050,00 грн = 10500,00 грн.,
де 20 — кількість робочих днів за графіком роботи у червні 2020 року;
18 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у червні 2020 року.
Водночас трапляються випадки, коли працівника викликають на декілька годин. Тож для визначення суми заробітку, який зберігається за період його відсутності, треба знайти середньогодинну зарплату.
Приклад 2. Візьмемо за основу умови прикладу приклад 1 і припустимо, що працівника викликають лише на 4 години 1 червня 2020 року. Решту робочого часу у цей день він відпрацював повністю.
Знайдемо середньогодинну заробітну плату:
21000 грн. : (167 роб. год + 151 роб. год) = 66,04 грн.,
де 167 і 151 — кількість відпрацьованих годин у квітні і травні 2020 року відповідно.
Сума оплати за період відсутності працівника у зв’язку з викликом складе:
66,04 грн х 4 роб. год = 264,16 грн.
Далі знайдемо зарплату за відпрацьований час.
У червні 2020 року для 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю норма робочого часу складає 160 годин. Фактично працівник відпрацював лише 156 годин.
Заробітну плату за фактично відпрацьований час треба розраховуємо у декілька етапів.
Для 1 червня 2020 року (у день, коли працівник 4 години був відсутній через перебування на слідчому експерименті) її розраховуватимемо виходячи з годинної ставки, для інших днів — виходячи з денної. Розрахуємо денний і годинний заробіток працівника за червень 2020 року:
- денний: 10500 грн : 20 роб. дн. = 525 грн.;
- годинний: 10500 грн. : 160 роб. год = 65,63 грн.
Сума заробітної плати працівника за фактично відпрацьований час у червні 2020 року складає:
525 грн. х 19 роб. дн. + 65,63 грн. х 4 роб. год = 10237,52 грн.
Загальна сума заробітку за червень 2020 року складе:
10237,52 грн + 264,16 грн = 10501,68 грн, тобто фактично працівник отримає оклад.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
