Останніми роками сфера застосування РРО постійно розширювалася, а самі РРО набували численних нових функцій і ставали технічно складнішими. А складні прилади, як відомо, частіше ламаються… Що робити у разі несправності РРО, аби не стати порушником законодавства та не підпасти під серйозні фінансові санкції, з’ясуємо далі
Застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). Відповідно до цього закону розрахункові операції на повну суму покупки мають провадитись через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 № 569-VIII (далі — Закон № 569) до Закону про РРО були внесені численні зміни, частина яких безпосередньо стосується питань технічного обслуговування та ремонту РРО.
Також звернемо увагу, що відповідно до внесених Законом № 569 змін до РРО належить також і «вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор», тобто РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо (фактично йдеться про автомати з продажу кави, печива і т. ін.).
Розрахункові книжки замість РРО
Стаття 3 Закону про РРО встановлює, що у разі незастосування РРО у передбачених законом випадках підприємства мають проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
А відповідно до статті 5 Закону про РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше семи робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належно зареєстрованого резервного РРО. Звертаємо увагу, що до внесених Законом № 569 змін зазначений порядок використовувався у разі відключення електроенергії не більше ніж на 72 години (сім робочих днів). Нове формулювання слід визнати більш ліберальним щодо підприємств та підприємців, які використовують РРО.
Де ремонтувати РРО
Відповідно до пункту 14 статті 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (ЦСО) в порядку, встановленому КМУ. Із зазначеної норми, зокрема, випливає, що суб’єкт господарювання не може самостійно проводити ремонт РРО (пп. 2.2.111 Оглядового листа ДПА від 06.07.2009 № 14083/7/23-7017/572).
ЦСО — це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО. До того ж гарантійний ремонт проводять для користувача безоплатно, а післягарантійний — уже за рахунок користувача. З метою надання достовірної інформації про ЦСО, що мають право на проведення технічного обслуговування та ремонту РРО різних моделей, ведуть реєстр ЦСО. Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою КМУ від 12.05.2004 № 601 (далі — Порядок № 601).
У разі виявлення несправності чи пошкодження РРО його власник має в довільній формі (письмово або засобами електронного зв’язку) протягом робочого дня повідомити про це ЦСО, а протягом двох робочих днів — податковий орган, де суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (п. 16 ст. 3 Закону про РРО).
Зазначимо також, що виробники (постачальники) РРО можуть самостійно виконувати функції ЦСО щодо проведення технічного обслуговування та ремонту РРО. Наголосимо, що відповідно до пункту 47 Порядку № 601 у разі припинення дії раніше укладеного з ЦСО договору про технічне обслуговування та ремонт РРО виробник (постачальник) самостійно має організувати технічне обслуговування та ремонт РРО, які раніше перебували на обслуговуванні в такому центрі. Тобто, якщо постачальник РРО не потурбувався про створення сервісної мережі, ремонтувати зламані РРО він має сам.
Право вибору ЦСО залишається за користувачем, і він може за бажання змінити його на більш прийнятний. Однак слід врахувати, що у разі переходу на технічне обслуговування до іншого ЦСО користувач зобов’язаний переопломбувати РРО в установленому порядку. Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким користувач не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування і, як наслідок, призводить до фінансових санкцій, передбачених статтями 17 та 18 Закону про РРО.
Також важливо пам’ятати, що ремонт у ЦСО здійснюють винятково на підставі укладених з користувачами договорів. Розірвання договору або його неукладення означатиме, що касові апарати таких суб’єктів обслуговують і ремонтують з порушенням встановленого порядку, що також призведе до фінансових санкцій.
Технічне обслуговування та ремонт РРО можуть проводити як у приміщенні ЦСО, так і за місцем їх експлуатації (п. 5 Порядку № 601).
Які РРО ремонтують
Відповідно до пункту 3 Порядку № 601 технічному обслуговуванню та ремонту підлягають РРО вітчизняного та іноземного виробництва за умови, що вони:
- внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- відповідають програмній і конструкторсько-технологічній документації виробника;
- мають строк служби, який не вичерпався;
- мають відповідний договір продавця з виробником (постачальником) та наявний комплект експлуатаційних документів.
До експлуатаційних документів належать паспорт (формуляр), інструкція з експлуатації, інші текстові, графічні конструкторські матеріали, які окремо або в сукупності дають можливість ознайомитися з характеристиками РРО, правилами їх застосування.
Якщо хоча б одну із перелічених умов не виконують, ЦСО може відмовити в ремонті РРО.
Як ремонтують РРО
Процедура прийняття, ремонту та видачі відремонтованого РРО користувачу докладно прописана в нормативних документах.
Насамперед, приймаючи РРО, представник ЦСО у присутності представника користувача має перевірити комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника, наявність і цілісність засобів контролю, наявність довідки про опломбування РРО, записів в експлуатаційних документах про введення РРО в експлуатацію та проведення ремонту (якщо такий раніше проводився), акта введення в експлуатацію, книги обліку розрахункових операцій та встановити характер несправності. РРО (його складову частину) приймають разом з експлуатаційними документами, актом введення в експлуатацію та довідкою про опломбування.
Після прийняття РРО для проведення ремонту представник ЦСО робить відповідний запис у книзі обліку розрахункових операцій і видає представнику користувача квитанцію, у якій зазначає характер несправності.
Облік прийнятих на ремонт РРО ведеться ЦСО в журналі обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО.
Особливий порядок ремонту встановлено у разі виходу з ладу фіскального блока, який, по суті, є головною частиною РРО.
Фіскальний блок — це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, яка має бути захищена спеціальним кожухом та опломбована виробником.
У разі встановлення несправності фіскального блока ЦСО складає про це акт у двох примірниках, які скріплюють підписом і печаткою керівника ЦСО. Один примірник акта залишається в ЦСО, другий — передається до фіскального органу, в якому зареєстрований такий РРО. Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. А в новому фіскальному блоці відновлюється інформація із щомісячних звітів РРО за останні три роки. Зауважимо, у пункті 34 Порядку № 601 спеціально наголошено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту ЦСО.
Після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник ЦСО вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа та до книги обліку розрахункових операцій (п. 29 Порядку № 601). РРО, який видають користувачеві, має бути опломбований, а користувачу видають довідку про це. Факт отримання відремонтованого РРО представник користувача скріплює своїм підписом у квитанції, повертає її представникові ЦСО, який робить відповідні записи у журналі обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО та в книзі обліку розрахункових операцій.
Слід пам’ятати, що у разі виходу з ладу РРО ЦСО зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом семи робочих днів. Нагадаємо, що до внесення до Закону про РРО ЦСО відповідних змін Законом № 569 ЦСО мав забезпечити відновлення роботи РРО протягом 72 годин. Якщо ж ЦСО не може забезпечити гарантійний ремонт РРО у строк, він зобов’язаний ввести в експлуатацію належно зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Якщо ж цього не буде зроблено, до ЦСО відповідно до статті 17-1 Закону про РРО може бути застосований штраф у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового року (6090 грн.). Крім того, за перевищення встановленого строку ремонту ЦСО несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
