Трудові договори з фізичними особами обов’язково укладають у письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (ст. 24 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Нагадаємо, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Зазначимо, що стаття 24 КЗпП не містить окремих вимог чи послаблень щодо працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня. Тому з такими працівниками потрібно укладати трудові угоди у загальному порядку. Нагадаємо, що неповний робочий час встановлюється за погодженням працівника і роботодавця (ст. 56 КЗпП). Причому такий режим роботи може бути встановлений як під час прийняття на роботу, так і згодом.
Крім того, працівник не може бути допущений до роботи без надіслання податківцям повідомлення про прийняття на роботу працівника. Форму такого повідомлення наведено у Додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413.
Тож, перш ніж допустити працівника до роботи, роботодавець — приватний підприємець має укласти з ним письмовий трудовий договір і повідомити податківців про прийняття на роботу працівника.
Реєструвати трудові договори у службі зайнятості вже не потрібно. Такий обов’язок був передбачений статтею 24-1 КЗпП. Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII зазначену статтю вилучено. Тож із 1 січня 2015 року реєструвати у службі зайнятості трудові договори, укладені між працівником і фізособою, немає потреби.
Відповідальність за неоформлення трудового договору
За недотримання вимог щодо фактичного допуску працівника до роботи після оформлення трудового договору та неповідомлення податківців про прийняття працівників на роботу передбачена відповідальність.
Зокрема, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено накладення штрафу у розмірі 30 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення (з вересня 2015 року — 41 340 грн.), за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Штраф за порушення у вигляді ненаправлення податківцям повідомлення про прийняття на роботу працівника у КЗпП окремо не визначений. Тому таке порушення можна віднести до інших порушень вимог трудового законодавства, за які передбачено штраф у розмірі мінімальної зарплати (з вересня 2015 року — 1378 грн.).
Водночас звертаємо увагу на позицію фахівців Держпраці, викладену в листі від 03.08.2015 № 1364/24/21/01/2298-15. Вони вважають повідомлення податківців про прийняття працівника на роботу частиною укладання трудового договору. І тому за допуск працівника до роботи без направлення податківцям повідомлення хочуть штрафувати у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
На нашу думку, надіслання повідомлення про прийняття на роботу працівника та укладання трудового договору — зовсім різні процеси, хоча й пов’язані між собою. Тому ненаправлення повідомлення податківцям слід квіліфікувати як «інші порушення трудового законодавства» з накладенням штрафу у відповідному розмірі, встановленому в статті 265 КЗпП.
Ставка ЄСВ
Заробітна плата найманих працівників є базою оподаткування єдиним соціальним внеском (абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). Розмір ЄСВ встановлюється залежно від класу професійного ризику виробництва (від 36,76 до 49,7%).
Згаданий у запитанні розмір ЄСВ 34,7% застосовують:
- приватні підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність — під час нарахування ЄСВ за себе;
- під час виплати винагороди за цивільно-правовими договорами;
- військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення — під час виплати грошового забезпечення.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
