Простій — це призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 Кодексу законів про працю України). Інших визначень простою законодавство не містить.
Простій можуть зумовити різні причини. Наразі основна причина простою — це форс-мажор, що виник унаслідок військової агресія РФ проти України.
В Україні запровадили воєнний стан. Чимало підприємств, що перебувають у зоні бойових дій, не можуть продовжувати нормально функціонувати. А деякі підприємства, що розміщені у більш-менш спокійних областях, мають логістичні проблеми, тому не можуть повноцінно виконувати свою роботу через відсутність замовлень або сировини та матеріалів. Усі ці підприємства вимушені призупинити роботу й оголосити простій.
Як оформити простій
Нормативні акти не регламентують, як фіксувати факт простою.
Оскільки підприємство вимушене оголосити простій унаслідок форс-мажору, попередити про нього та заздалегідь оформити було неможливо. Тому оформте простій постфактум. Для цього складіть:
- акт простою, в якому зафіксуйте обставини, внаслідок яких виник простій, дату початку простою тощо;
- наказ про простій власника або уповноваженого ним органу. У ньому зазначте перелік структурних підрозділів (працівників), на які поширюється простій, якщо запроваджуєте простій не для всього підприємства, а також дату початку і, за можливості, дату закінчення простою або подію, з якою пов’язане закінчення простою (наприклад, закінчення воєнного стану або «…до усунення причин, що зумовили виникнення простою»). Зразок наказу про простій знайдете в Додатку.
Зважте, простій можна оголосити на будь-який строк. Законодавство не встановлює ані максимального, ані мінімального строку простою. Немає обмежень і щодо кількості простоїв, які роботодавець може оголосити протягом певного періоду. Головна умова — є об’єктивні підстави для кожного оголошення простою.
Зверніть увагу! Не використовуйте такий механізм як фіктивний спосіб зменшити витрати на оплату праці, в той час коли працівники надалі працюють за звичайних умов.
Облік витрат
Під час простою підприємство продовжує нести витрати:
- на утримання приміщень, у т. ч. оплату комунальних послуг;
- виплати працівникам —
–- оплата праці персоналу, який обслуговує виробництво, адмінперсоналу, який може продовжувати працювати в період простою;
–- виплати працівникам, які простоюють, у розмірі не нижче ніж дві третини окладу;
- оплата праці персоналу, який обслуговує виробництво, адмінперсоналу, який може продовжувати працювати в період простою;
- сплату податків, обов’язкових платежів, ЄСВ;
- амортизацію;
- оренду;
- утримання адміністративних та збутових підрозділів тощо.
Усі ці витрати пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Тому відображайте їх у складі витрат. Сума цих витрат зменшить об’єкт оподаткування податком на прибуток у загальновстановленому порядку. Розглянемо детальніше деякі з них.
амортизаційні
Простій — не привід призупиняти амортизацію основних засобі (ОЗ) та виводити їх з експлуатації.
За нацстандартами, амортизацію нараховують протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Такий строк підприємство встановлює у розпорядчому акті під час визнання об’єкта активом (зарахування на баланс).
Нарахування амортизації призупиняють на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. (п. 23, 29 НП(С)БО 7 «Основні засоби»; п. 24, 27 Методрекомендацій № 561).
НП(С)БО 7 передбачає чіткий перелік умов, за яких призупиняють амортизацію ОЗ. Простою в цьому переліку немає. Це цілком логічно, зважаючи на те що в період простою ОЗ продовжує втрачати свої фізичні властивості та морально старіти. Тому в період простою продовжуйте амортизувати ОЗ.
Якщо вважаєте, що простій буде тривалий, законсервуйте ОЗ та припиніть їх амортизацію (п. 23 НП(С)БО 7). Але зважте, що консервація ОЗ — не вимога НП(С)БО, а добровільне рішення підприємства.
МСБО 16 «Основні засоби» також не вимагає призупиняти амортизацію ОЗ.
Амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте згідно з використаними методами амортизації амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва (п. 55 МСБО 16).
Відсутність амортизації можлива, якщо використовуєте виробничий метод нарахування амортизації.
Облік нарахованої амортизації залежить від масштабів і наслідків простою. Якщо підприємство простоює частково і продовжує випускати продукцію, суму нарахованої амортизації виробничого і загальновиробничого обладнання включайте до складу загальновиробничих витрат (Д-т 91 «Загальновиробничі витрати»).
Наприкінці місяця накопичену на рахунку 91 суму списуйте:
- на виробничу собівартість продукції (Д-т 23 «Виробництво» — К-т 91) — частину, що потрапила до постійних розподілених загальновиробничих витрат;
- собівартість реалізованої продукції (Д-т 901 «Собівартість реалізованої продукції» — К-т 91) — частину постійних нерозподілених загальновиробничих витрат.
Якщо виробництва немає, то немає причин відображати і загальновиробничі витрати. Тоді відображайте амортизацію на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Щодо податкового обліку та податкової амортизації податківці зазначають:
Якщо виробничі основні засоби, які призначені для використання у господарській діяльності, і нарахування амортизації на такі активи у бухгалтерському обліку протягом періоду тимчасового простою не припиняється, то такі основні засоби підлягають амортизації у податковому обліку.
У разі якщо виробничі основні засоби, які призначені для використання у господарській діяльності платника податку, виведені з експлуатації у зв’язку з тимчасовим простоєм в поточному місяці та введення їх в експлуатацію відбулося у тому ж місяці, то в податковому обліку і в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на них за цей період.
При цьому не підлягають податковій амортизації відповідно до підпункту 138.3.1 Податкового кодексу України основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (невиробничі), а також ті, що знаходяться на консервації.
Основні засоби, до яких немає доступу через їх перебування на території проведення антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) та які відповідно не використовуються платником податку у господарській діяльності, не підлягають амортизації у податковому обліку.
виробничі
За загальним правилом, оплата простоїв та інші подібні витрати входять до складу загальновиробничих витрат (ЗВВ), тобто їх відображають на рахунку 91 (пп. 15.9 НП(С)БО 16 «Витрати»). Тобто в період простою на рахунок 91 потраплятимуть як ЗВВ, так і прямі витрати, які зазвичай включають до собівартості продукції та відображають на рахунку 23 «Виробництво» (наприклад, зарплата виробничих робітників, нарахована на неї сума ЄСВ тощо).
Наприкінці місяця ЗВВ розподіляють у загальному порядку. Такий порядок дій доцільний, якщо підприємство призупинило діяльність на короткий строк, скажімо, до місяця, або призупинило лише частину виробництва.
У разі коли підприємство протягом місяця нічого не виробляло і не реалізовувало, тобто за повного простою, йдеться про відсутність витрат, пов’язаних з виробництвом. Тому немає і підстав відображати ЗВВ на рахунку 91. Ці витрати відображайте безпосередньо у складі інших операційних витратах, а саме на субрахунку 949.
витрати на утримання інших підрозділів
Навіть якщо підприємство повністю або частково призупинило виробництво, інші підрозділи підприємства, скажімо, адміністративний та збутовий, можуть продовжувати працювати у звичайному режимі. Витрати, пов’язані з функціонуванням цих підрозділів, відображайте за загальними правилами у складі:
- адміністративних — зарплата адміністративно-управлінського персоналу, оплата їх відряджень, утримання ОЗ, нематеріальних активів і МНМА загальногосподарського використання (амортизація, ремонт, освітлення, опалення тощо), оплата послуг зв’язку тощо (п. 18 НП(С)БО 16);
- збутових — зарплата персоналу відділу збуту, оплата їх відряджень, утримання ОЗ, нематеріальних активів і МНМА, пов’язаних зі збутом продукції, оплата реклами, витрати на тару й пакування тощо (п. 19 НП(С)БО 16);
- інших операційних витрат — нарахування резерву сумнівних боргів, втрати від курсової різниці, недостачі від псування цінностей, штрафи, пені, неустойки тощо (п. 20 НП(С)БО 16).
Тобто витрати на утримання інших підрозділів, як і раніше, відображайте за їх напрямом або на субрахунку 949 — якщо підприємство перейшло на повний простій.
