Податківці нагадали особливості здійснення банками валютного нагляду за експортом та імпортом товарів
Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (ст. 1 розд. I Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII; далі — Закон № 959).
При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності — суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
Нерезидентами — фізичними особами є фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України (реєстрацію), у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України (пп. 3 п. 2 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 2).
Ознаками зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є:
- діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України);
- діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.
Зовнішньоекономічна діяльність: судовий огляд
Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) згідно із статтею 1 Закону № 959 — це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладає суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або його представник у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачає міжнародний договір України чи закон. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (ст. 6 Закону № 959).
Операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків визначено у пункті 6 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 № 7.
Отже, якщо взаємовідносини між суб'єктами господарської діяльності України і фізичними особами — нерезидентами, які не є іноземними суб'єктами господарювання за своєю сутністю є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до якого проводять операції з експорту та імпорту товарів, що передбачають розрахунки в грошовій формі і здійснюють через уповноважений банк, та за такими операціями банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд.
За інформацією ДПС у Вінницькій області
