бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
ЗЕД – це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД 2023, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
Зовнішньоекономічна діяльність охоплює взаємовідносини між українськими та іноземними суб’єктами господарювання і може здійснюватися як на території України, так і за її межами (ст. 1 Закону про ЗЕД),
До ЗЕД належать такі операції (ст. 4 Закону про ЗЕД):
надання іноземним суб’єктам господарювання консультаційних, страхових, транспортно-експедиційних, виробничих, юридичних, інших послуг та отримання таких від них;
наукова, науково-технічна кооперація з іноземними суб’єктами господарювання;
міжнародні фінансові операції, в т.ч. кредитні операції;
спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарювання, як на території України, так і за її межами. Прикладом може бути створення спільних підприємств, спільна діяльність без створення юрособи;
товарообмінні (бартерні) операції з іноземними суб’єктами господарювання.
ЗЕД також можлива без ввезення товару в Україну та його вивезення з території України. Це випливає з абз. 12 ст. 1 Закону про ЗЕД. Наприклад, придбаний з межами України в одного нерезидента та реалізований іншому, який теж знаходиться за межами України.
Зовнішньоекономічна діяльність: суб'єкти
Суб’єктами ЗЕД в Україні зокрема можуть бути (ст. 3 Закону про ЗЕД):
фізособи-громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на території України;
юрособи, які зареєстровані як суб’єкти господарювання на території України;
об’єднання фізосіб, юросіб, фізосіб і юросіб, які не є юрособами відповідно до законодавства України, але мають постійне місцезнаходження на території України;
структурні одиниці іноземних суб’єктів господарювання (філії тощо), які не є юрособами, але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю українських та іноземних суб’єктів господарювання;
інші суб’єкти, наприклад постійні представництва нерезидентів.
Окремого коду КВЕД для здійснення зовнішньоекономічної діяльності при цьому мати не треба – її можна здійснювати за будь-яким КВЕД.
Увага:суб’єкт господарювання у статуті повинен мати положення про те, що він має право займатися ЗЕД.
Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації
Суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі господарювання можуть здійснювати ЗЕД як на території України, так і за її межами, за умови, що вони не здійснюють тих видів діяльності, які заборонені їм умовами перебування на єдиному податку. Це стосується як юросіб, так і фізосіб (заборонені види наведені – див. у п. 291.5 ПК).
Зрозуміло, що ФОП на єдиному податку 1 групи не можуть мати ЗЕД за визначенням, а ФОП 2 групи не можуть надавати послуги нерезидентам, так як для 2 групи єдиного податку умовами визначено, що послуги вони можуть надавати платникам єдиного податку. Суб’єктами ЗЕД на спрощеній системі, як правило, є єдиноподатники 3 та 4 групи, як юрособи, так і фізособи.
Заборонені види ЗЕД
Усі згадані суб’єкти ЗЕД можуть займатися будь-яким видом ЗЕД (по деяким треба ліцензія). Також існують заборонені види ЗЕД (ст. 17 Закону про ЗЕД), наприклад:
імпорт продукції та послуг, які містять ідеї пропаганди війни та насилля;
імпорт товарів, які можуть нести моральну шкоду, шкоду здоров’ю;
експорт та імпорт товарів з порушенням прав інтелектуальної власності;
деякі інші види.
Акредитація на митниці для ЗЕД
Суб’єкти ЗЕД, що вирішили здійснювати зовнішньоекономічні операції з товарами мають спершу стати на облік у митному органі. Дану процедуру треба пройти лише один раз, подавши звернення до митного органу під час першого декларування товарів (ч. 2 ст. 455 МК). Термін – 1 робочий день.
Під час постановки на облік суб’єкту господарювання присвоюється обліковий номер, який є дійсним на всій території України та є унікальним.
Для постановки на облік суб’єкт господарювання подає до митного органу (п. 2 розділу ІІ Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами з наказу Мінфіну від 15.06.2015 р. № 552) заяву за формою № 1-ЗЕД. Її можна подати й у електронному вигляді з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Заява містить відомості про керівника та уповноважених осіб суб’єкта господарювання. Запит на отримання даних з ЄДР, митний орган здійснює самостійно.
Якщо суб’єкт господарювання не став на облік на митниці, то йому може бути відмовлено у прийнятті митної декларації та митному оформленні.
Переважна більшість товарів, послуг насправді не підлягають ліцензуванню при їхньому експорті/імпорту, хоча ЗЕД і згадується як ліцензований вид діяльності у п. 25 ст. 7 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222, а також у ст. 16 Закону про ЗЕД. Ліцензування може змінюватися ситуативно з метою захисту вітчизняного ринку, державної безпеки тощо.
Так, зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання потребує ліцензії, коли відбувається імпорт/експорт алкоголю та тютюну, надання послуг з працевлаштування закордоном, а також деякі окремі види експорту/імпорту за переліком Кабміну на відповідний рік.
Знайти товари послуги імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню можна у таких документах:
Положення про порядок ліцензування імпорту товарів, наказ Мінекономіки від 14.09.2007 р. № 302.
Серед товарів, які підлягають ліцензуванню за Переліком № 1466: коксівне вугілля, паливо рідке (мазут), експорт/імпорт озоноруйнуючих речовин та товарів, що містять такі речовини (деякі фарби, лаки, вогнегасники, зволожувачі та осушувачі повітря, силікони). Встановлені квоти на імпорт товарів з Північної Македонії (вино, перець, баранина), нульова квота на експорт золота, срібла, антрациту, цукру, брухту дорогоцінних металів.
Окремі види ліцензій і дозволів ЗЕД 2023
Існуючі види ліцензій на ЗЕД наведено у таблиці нижче.
продаж товарів суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання, які згадуються у Постанові № 1466
автоматичне ліцензування* – 10 р. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування** – 30 р. днів (780 грн). Термін дії – передбачений законодавством та умовами ЗЕД-договору
придбання товарів суб’єктами господарювання України в іноземних суб’єктів господарювання, які згадуються у Постанові № 1466
автоматичне ліцензування* – 10 р. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування** – 30 р. днів (780 грн). Термін дії – передбачений законодавством та умовами ЗЕД-договору
розрахунки в іноземній валюті в Україні (виняток – внесення й повернення іноземних інвестицій, виплати дивідендів нерезидентам)
ч. 1 ст. 5 Закону № 2473
переказ готівки іноземної валюти фізособі для виплати готівкою без зарахування на поточний рахунок, якщо не відкритий рахунок в межах України
п. 33 розд. V
Положення № 2*
розрахунок готівковою іноземною валютою у закордонному відродження за експортним контрактом для оплати товарів (робіт, послуг), окрім оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспорту (як власного, так і орендованого)
абз. 2 п. 16 Положення № 5
Операції, які мають обмежуючі умови:
за 1 день можна розрахуватися платіжною карткою (електронним платіжним засобом, ЕПЗ) за одним торговим ЗЕД-контрактом у сумі меншій за 400 тис. грн (так званий незначний розмір валютної операції)
пп. «2» п. 109 Положення № 5
якщо зобов’язання за ЗЕД-контрактом відсутні, то за 1 день можна придбати безготівкову іноземну валюту на загальну суму 100 тис. євро (або еквівалент за курсом НБУ)
п. 901 Положення № 5
якщо валюта придбана для погашення зобов’язання за ЗЕД-контрактом (сума не обмежена), то тоді вона має бути продана впродовж 10 р. днів банком у разі невикористання. Якщо була придбана для погашення кредиту й була невикористана строк ще менший – 2 р.дні
п. 44 та пп «2» п. 77 Положення № 5
розрахунки з нерезидентами та перерахування коштів здійснюється виключно через банки, розрахунки за ЗЕД-операціями – також через рахунки в банку
п. 31 розд. IV Положення № 2*, абз. 1 п. 16 Положення № 5
купівля іноземної валюти для розрахунків за ЗЕД-контрактами здійснюється через один банк
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
Строки розрахунків внаслідок валютної лібералізації (див. вище) суттєво збільшені, а по деяких сферах узагалі знято (див.таблицюнижче). Строки розрахунків, як і раніше контролюються банками, через які вони здійснюються.
СТРОК РОЗРАХУНКІВ У ЗЕД 2023
операція
загальний граничний строк розрахунків
винятки, коли обмеження по строку розрахунків взагалі відсутні
експорт/імпорт товарів, а також робіт і послуг
180 к. днів –
у воєнний час (спеціальна, «воєнна» норма п. 142 Постанови № 18));
365 к. днів – у звичайний час
(п. 21 розділу ІІ Положення № 5, пп. 2 ст. 12 Закону № 2473)
граничні строки не застосовуються для операцій, які менші 400 тис. грн*.
Також виняток незалежно від обсягів встановлений для таких операцій**:
імпорт товарів за держконтрактами з оборонного замовлення;
імпорт товарів, кінцевим споживачем яких є Міноборони, ЗСУ у період воєнного стану;
імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами МОЗ із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг і робіт) та прав інтелектуальної власності;
товари і послуги, що закуповуються ГО «НОК України», необхідні для забезпечення участі в Олімпійських іграх та інших міжнародних спортивних заходах, що проводяться під егідою МОК, ЄОК, АНОК;
туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до ЗЕД-договорів (контрактів) у туристичній галузі;
операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів;
експорт товарів без їхнього вивезення з території України
*це розмір, що установлений для фінансових операцій, які підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг згідно з ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361 (пп. 1 п. 22 розділу ІІ Положення № 5).
** див. п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 р. №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а також абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2473
Строки позовної давності ЗЕД-контрактів
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Загальний строк позовної давності, як відомо, триває 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Однак, для ЗЕД-контрактів у загальному випадку діє 4-річний термін позовної давності з можливістю подовження до 10 років, що встановлено ст. 8 і ст. 24 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р., яка була ратифікована ВР від 14.07.1993 р. № 3382. Перелік країн-учасниць даної Конвенції можна знайти в листі МЗС від 17.12.2007 р. № 71/19-612/1-3811.
Увага: строк позовної давності по ЗЕД-контрактах – 4 роки, якщо контрактом не встановлено інше.
Незважаючи на Конвенцію, 3-річний строк позовної давності буде встановлений для випадків:
якщо сторони ЗЕД-контракту прийняли рішення не застосовувати Конвенцію та зафіксували це в контракті;
договір укладається з суб’єктом господарювання з країни, яка не ратифікувала Конвенцію;
якщо ЗЕД-контракт стосується купівлі товарів, які призначені для особистого, сімейного, домашнього користування, предметів, що продаються з аукціону; товарів, які продаються внаслідок виконавчої дії або іншим чином на підставі закону; фондових цінних паперів, акцій, грошей; суден водного і повітряного транспорту; електроенергії.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Суб’єкти господарювання при здійснення ЗЕД несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Деякі штрафні санкції фінансового характеру наведені у таблиці нижче.
ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРАХ ЗЕД
Порушення
Штрафна санкція
Нормативний документ
граничних строків розрахунків за експортно-імпортними (180 к. днів / 365 к. днів)
пеня* в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення Загальний розмір пені не перевищує суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)
п. 5 ст. 13 Закону № 2473
порушення умов вивезення алкогольних виробів, спиртів
штраф 200% вартості вивезеного товару, але не менше 15000 грн
ст. 17 Закону № 481
порушення вимог валютного законодавства (не стосується граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, а також фізосіб-підприємців)
25% суми операції, проведеної з порушенням – перший раз;
50% суми операції, проведеної з порушенням – повторно впродовж року
п. 5 Порядку № 524**
здійснення ЗЕД-операції без ліцензії, якщо така була потрібна
10% вартості такої операції, перерахованої в гривню за курсом НБУ на день здійснення такої операції
ч. 43 ст. 16 Закону про ЗЕД
адміністративна відповідальність**
порядку здійснення валютних операцій
адмінштраф на посадових осіб від 17000 до 51000 грн
ст. 1621 КУпАП
порушення встановленого порядку проведення розрахунків під час вчинення операцій купівлі-продажу валюти
адмінштраф:
перше порушення від 51 до 102 грн;
овторне порушення – від 102 до 255 грн
ч. 3 і ч. 4, ст. 1551 КУпАП
*цю пеню стягує ДПС за результатами перевірки порушника-резидента (п. 1, 8 ст. 13 Закону № 2473). Також
обслуговуючі банки зобов’язані інформувати ДПС про порушення строку розрахунків 180 (365) к. днів. Така пеня нараховується у гривні, якщо валютою контракту є гривня, або ж гривневому еквівалентів за курсом НБУ на день її виникнення (день прострочення заборгованості) при укладенні контракту у іноземній валюті. Сплачується вона на підставі надісланого ППР форми «С» впродовж 10 к. днів з дня отримання ППР (пп. 54.3.3 ПК);
*** на такі штрафи має бути рішення суду. Строк давності застосування даних штрафі – 3 місяці
Особливості оподаткування ЗЕД 2023
ЗЕД має низку особливостей в оподаткуванні:
ставка ПДВ 0% при експорті (у експортерів зазвичай виникає від’ємне податкове зобов’язання з ПДВ і право на повернення ПДВ з бюджету або зарахування його в оплату інших податків і зборів);
сплата ПДВ при розмитненні при імпорті (20%, 14% або 7%, це так званий «імпортний ПДВ») з одночасним отриманням права на податковий кредит у сплаченій сумі податку.
Також низка нюансів виникає через існування курсових різниць внаслідок ЗЕД-операцій. Курсові різниці – це доходи й витрати, які виникають внаслідок перерахунку залишків грошей і грошової заборгованості в іноземній валюті при зміні курсу НБУ. Очевидно, що це має вплив на фінансовий результат до оподаткування у платників податку на прибуток. Однак курсові різниці впливають і на єдиноподатників.
У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.
Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи
Платники єдиного податку також можуть мати ЗЕД. Однак у них існує такий «цікавий» податковий нюанс з курсовими різницями, а саме:
додатна курсова різниця – зараховується у дохід платника податку, з якого сплачується податок (читайте про них уроз’ясненні ГУ ДПС у м. Києві);
від’ємна курсова різниця – ніяк не впливає і оподатковуваного доходу не зменшує.
Важливі для єдиноподатників також дата зарахування інвалютної виручки та правильно визнаний курс валюти при цьому.
Увага: єдинники-юрособи групи 3 мають сплачувати податок з додатної курсової різниці.
Також єдинникам-юрособам слід мати на увазі, що за правилами бухобліку курсова різниця визначається не тільки по залишкам коштів у іноземній валюті, але й по дебіторській/кредиторській заборгованості, яка виражена в іноземній валюті. Як наслідок, єдиноподатникам-юрособам краще взагалі не мати залишків заборгованості.
Щодо єдиноподатників-фізосіб, то їм повезло більше, адже у них немає повноцінного бухгалтерського обліку (є лише облік доходів/витрат), на них не поширюються НП(С)БО, а отже, й узагалі немає такого поняття як «курсова різниця».
