експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства — це діяльність, яка охоплює взаємовідносини між українськими та іноземними суб’єктами господарювання і може здійснюватися як на території України, так і за її межами (ст. 1 Закону про ЗЕД).
До ЗЕД належать такі операції (ст. 4 Закону про ЗЕД):
надання іноземним суб’єктам господарювання консультаційних, страхових, транспортно-експедиційних, виробничих, юридичних, інших послуг та отримання таких від них;
наукова, науково-технічна кооперація з іноземними суб’єктами господарювання;
міжнародні фінансові операції, в т.ч. кредитні операції;
спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарювання, як на території України, так і за її межами. Прикладом може бути створення спільних підприємств, спільна діяльність без створення юрособи;
товарообмінні (бартерні) операції з іноземними суб’єктами господарювання.
ЗЕД також можлива без ввезення товару в Україну та його вивезення з території України. Це випливає з абзацу 12 статті 1 Закону про ЗЕД. Наприклад, придбаний з межами України в одного нерезидента та реалізований іншому, який теж знаходиться за межами України.
Зовнішньоекономічна діяльність: суб'єкти
Суб’єктами ЗЕД в Україні зокрема можуть бути (ст. 3 Закону про ЗЕД):
фізособи-громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на території України;
юрособи, які зареєстровані як суб’єкти господарювання на території України;
об’єднання фізосіб, юросіб, фізосіб і юросіб, які не є юрособами відповідно до законодавства України, але мають постійне місцезнаходження на території України;
структурні одиниці іноземних суб’єктів господарювання (філії тощо), які не є юрособами, але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю українських та іноземних суб’єктів господарювання;
інші суб’єкти, наприклад постійні представництва нерезидентів.
Окремого коду КВЕД для здійснення зовнішньоекономічної діяльності при цьому мати не треба — її можна здійснювати за будь-яким КВЕД.
Увага: суб’єкт господарювання у статуті повинен мати положення про те, що він має право займатися ЗЕД.
Актуальна форма декларації з податку на прибуток з усіма додатками до неї. Як правильно заповнити та подати декларацію, у тому числі уточнюючу для виправлення помилок — у статті
Суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі господарювання можуть здійснювати ЗЕД як на території України, так і за її межами, за умови, що вони не здійснюють тих видів діяльності, які заборонені їм умовами перебування на єдиному податку. Це стосується як юросіб, так і фізосіб (заборонені види наведені — див. у п. 291.5 ПК).
Зрозуміло, що ФОП на єдиному податку групи 1 не можуть мати ЗЕД за визначенням, а ФОП групи 2 не можуть надавати послуги нерезидентам, так як для групи 2 єдиного податку умовами визначено, що послуги вони можуть надавати платникам єдиного податку. Спрощена система оподаткування ЗЕД, як правило, дозволена для єдинників групи 3 та 4, як юрособам, так і фізособам.
Заборонені види ЗЕД в Україні
Усі згадані суб’єкти ЗЕД можуть займатися будь-яким видом ЗЕД (за деякими потрібна ліцензія). Також існують заборонені види зовнішньоекономічної діяльності (стаття 17 Закону про ЗЕД), наприклад:
імпорт продукції та послуг, які містять ідеї пропаганди війни та насилля;
експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне, археологічне або культурне;
імпорт товарів, які можуть нести моральну шкоду, шкоду здоров’ю;
експорт та імпорт товарів з порушенням прав інтелектуальної власності;
деякі інші види.
Зовнішньоекономічна діяльність України: акредитація на митниці для ЗЕД
Суб’єкти ЗЕД, що вирішили здійснювати зовнішньоекономічні операції з товарами мають спершу стати на облік у митному органі. Цю процедуру треба пройти лише один раз, подавши звернення до митного органу під час першого декларування товарів (ч. 2 ст. 455 МК). Термін — 1 робочий день.
Під час постановки на облік суб’єкту господарювання присвоюється обліковий номер, який є дійсним на всій території України та є унікальним.
Для постановки на облік суб’єкт господарювання подає до митного органу Для постановки на облік суб’єкт господарювання подає до митного органу (п. 2 розділу ІІ Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, який затверджений наказом Мінфіну від 15.06.2015 № 552) заяву за формою № 1-ЗЕД. Її можна подати й у електронному вигляді з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Заява містить відомості про керівника та уповноважених осіб суб’єкта господарювання. Запит на отримання даних з ЄДР, митний орган здійснює самостійно.
Якщо суб’єкт господарювання не став на облік на митниці, то йому може бути відмовлено у прийнятті митної декларації та митному оформленні.
Чергові зміни, що їх внесли до ПК, стосуються, зокрема, платників, які є контролерами КІК. Читайте у статті, яких штрафів не застосовуватимуть до контролерів КІК у період дії воєнного стану і що таке незастосування може означати на практиці, а також про інші зміни для КІК
Переважна більшість товарів, послуг насправді не підлягають ліцензуванню при їхньому експорті/імпорту, хоча зовнішньоекономічна діяльність і згадується як ліцензований вид діяльності у пункті 25 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222, а також у ст. 16 Закону про ЗЕД. Ліцензування може змінюватися ситуативно з метою захисту вітчизняного ринку, державної безпеки тощо.
Так, зовнішньоекономічна діяльність суб’єків господарювання потребує ліцензії, коли відбувається імпорт/експорт алкоголю та тютюну, надання послуг з працевлаштування закордоном, а також деякі окремі види експорту/імпорту за переліком Кабміну на відповідний рік.
Знайти товари послуги імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню можна у таких документах:
Положення про порядок ліцензування експорту товарів, яке затверджене наказом Мінекономіки від 14.09.2007 № 302.
Положення про порядок ліцензування імпорту товарів, яке затверджене наказом Мінекономіки від 14.09.2007 № 302.
Серед товарів, які підлягають ліцензуванню за Переліком № 1402: коксівне вугілля, паливо рідке (мазут), експорт/імпорт озоноруйнуючих речовин та товарів, що містять такі речовини (деякі фарби, лаки, вогнегасники, зволожувачі та осушувачі повітря, силікони). Встановлені квоти на імпорт товарів з Північної Македонії (вино, перець, баранина), нульова квота на експорт золота, срібла, антрациту, цукру, брухту дорогоцінних металів.
продаж товарів суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання, які згадуються у Постанові № 1402
автоматичне ліцензування* — 10 р. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування** — 30 р. днів (780 грн), термін дії — передбачений законодавством та умовами ЗЕД-договору
придбання товарів суб’єктами господарювання України в іноземних суб’єктів господарювання, які згадуються у Постанові № 1402
автоматичне ліцензування* — 10 р. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування** — 30 р. днів (780 грн), термін дії — передбачений законодавством та умовами ЗЕД-договору
Навіть під час дії воєнного стану підприємства продовжують проводити валютні операції. На які обліково-податкові моменти звернути увагу, коли розраховуєте курсові різниці під час експортно-імпортних операцій
розрахунки в іноземній валюті в Україні (виняток — внесення й повернення іноземних інвестицій, виплати дивідендів нерезидентам)
ч. 1 ст. 5 Закону № 2473
переказ готівки іноземної валюти фізособі для виплати готівкою без зарахування на поточний рахунок, якщо не відкритий рахунок в межах України
п. 33 розд. V Положення № 2*
розрахунок готівковою іноземною валютою у закордонному відродження за експортним контрактом для оплати товарів (робіт, послуг), окрім оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспорту (як власного, так і орендованого)
абз. 2 п. 16 Положення № 5
здійснення будь-яких валютних операцій:
з використанням російських рублів та білоруських рублів;
учасником яких є юрособа або фізособа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в рф або в білорусі;
для виконання зобовʼязань перед юрособами або фізособами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в рф або в білорусі
п. 17 Постанова № 18
Операції, які мають обмежуючі умови:
за 1 день можна розрахуватися платіжною карткою (електронним платіжним засобом, ЕПЗ) за одним торговим ЗЕД-контрактом у сумі меншій за 400 тис. грн (так званий незначний розмір валютної операції)
пп. «2» п. 109 Положення № 5
якщо зобов’язання за ЗЕД-контрактом відсутні, то за 1 день можна придбати безготівкову іноземну валюту на загальну суму 100 тис. євро (або еквівалент за курсом НБУ)
п. 901 Положення № 5
якщо валюта придбана для погашення зобов’язання за ЗЕД-контрактом (сума не обмежена), то тоді вона має бути продана впродовж 10 р. днів банком у разі невикористання. Якщо була придбана для погашення кредиту й була невикористана строк ще менший — 2 р. дні
п. 44 та пп «2» п. 77 Положення № 5
розрахунки з нерезидентами та перерахування коштів здійснюється виключно через банки, розрахунки за ЗЕД-операціями — також через рахунки в банку
п. 31 розд. IV Положення № 2*, абз. 1 п. 16 Положення № 5
купівля іноземної валюти для розрахунків за ЗЕД-контрактами здійснюється через один банк
Строки розрахунків внаслідок валютної лібералізації (див. вище) суттєво збільшені, а за деякими сферами взагалі знято (див.таблицю нижче). Строки розрахунків, як і раніше контролюються банками, через які вони здійснюються.
СТРОК РОЗРАХУНКІВ У ЗЕД
операція
загальний граничний строк розрахунків
винятки, коли обмеження по строку розрахунків взагалі відсутні
експорт/імпорт товарів, а також робіт і послуг
180 к. днів — у воєнний час (спеціальна, «воєнна» норма п. 142 Постанови № 18));
365 к. днів — у звичайний час (п. 21 розділу ІІ Положення № 5, пп. 2 ст. 12 Закону № 2473)
граничні строки не застосовуються для операцій, які менші 400 тис. грн*.
Також виняток незалежно від обсягів встановлений для таких операцій**:
імпорт товарів за держконтрактами з оборонного замовлення;
імпорт товарів, кінцевим споживачем яких є Міноборони, ЗСУ у період воєнного стану;
імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами МОЗ із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг і робіт) та прав інтелектуальної власності;
товари і послуги, що закуповуються ГО «НОК України», необхідні для забезпечення участі в Олімпійських іграх та інших міжнародних спортивних заходах, що проводяться під егідою МОК, ЄОК, АНОК;
туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до ЗЕД-договорів (контрактів) у туристичній галузі;
операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів;
експорт товарів без їхнього вивезення з території України
* це розмір, що установлений для фінансових операцій, які підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг згідно з ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 № 361 (пп. «1» п. 22 розділу ІІ Положення № 5);
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі — ЦК). Загальний строк позовної давності, як відомо, триває 3 роки (ст. 257 ЦК). Однак для ЗЕД-контрактів у загальному випадку діє 4-річний термін позовної давності з можливістю подовження до 10 років, що встановлено ст. 8 і ст. 24 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яка була ратифікована ВР від 14.07.1993 № 3382. Перелік країн-учасниць цієї Конвенції можна знайти в листі МЗС від 17.12.2007 № 71/19-612/1-3811.
Увага: строк позовної давності ЗЕД за контрактами — 4 роки, якщо контрактом не встановлено інше.
Незважаючи на Конвенцію, 3-річний строк позовної давності буде встановлений для випадків:
якщо сторони ЗЕД-контракту прийняли рішення не застосовувати Конвенцію та зафіксували це в контракті;
договір укладається з суб’єктом господарювання з країни, яка не ратифікувала Конвенцію;
якщо ЗЕД-контракт стосується купівлі товарів, які призначені для особистого, сімейного, домашнього користування, предметів, що продаються з аукціону; товарів, які продаються внаслідок виконавчої дії або іншим чином на підставі закону; фондових цінних паперів, акцій, грошей; суден водного і повітряного транспорту; електроенергії.
Після ліквідації МСЕК із 01.01.2025 інвалідність особи підтверджують витягом із рішення експертної команди. Цей документ не згаданий серед тих, що дають роботодавцеві право застосувати пільгову ставку ЄСВ 8,41%. Нарешті посадовці виправили цю нормативну прогалину
Суб’єкти ЗЕД несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Деякі штрафні санкції фінансового характеру:
ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРАХ ЗЕД
Порушення
Штрафна санкція
Нормативний документ
граничних строків розрахунків за експортно-імпортними (180 к. днів / 365 к. днів)
пеня* в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення Загальний розмір пені не перевищує суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)
п. 5 ст. 13 Закону № 2473
порушення умов вивезення алкогольних виробів, спиртів
штраф 200% вартості вивезеного товару, але не менше 15000 грн
ст. 17 Закону № 481
порушення вимог валютного законодавства (не стосується граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, а також фізосіб-підприємців)
25% суми операції, проведеної з порушенням — перший раз;
50% суми операції, проведеної з порушенням — повторно впродовж року
п. 5 Порядку № 524**
здійснення ЗЕД-операції без ліцензії, якщо така була потрібна
10% вартості такої операції, перерахованої в гривню за курсом НБУ на день здійснення такої операції
ч. 43 ст. 16 Закону про ЗЕД
адміністративна відповідальність**
порядку здійснення валютних операцій
адмінштраф на посадових осіб від 17000 до 51000 грн
ст. 1621 КпАП
порушення встановленого порядку проведення розрахунків під час вчинення операцій купівлі-продажу валюти
адмінштраф:
перше порушення від 51 до 102 грн;
повторне порушення — від 102 до 255 грн
ч. 3 і ч. 4, ст. 1551 КпАП
*цю пеню стягує ДПС за результатами перевірки порушника-резидента (ч. 1, ч. 8 ст. 13 Закону № 2473). Також обслуговуючі банки зобов’язані інформувати ДПС про порушення строку розрахунків 180 (365) к. днів. Така пеня нараховується у гривні, якщо валютою контракту є гривня, або ж гривневому еквівалентів за курсом НБУ на день її виникнення (день прострочення заборгованості) при укладенні контракту у іноземній валюті. Сплачується вона на підставі надісланого ППР форми «С» впродовж 10 к. днів з дня отримання ППР (пп. 54.3.3 ПК);
*** на такі штрафи має бути рішення суду. Строк давності застосування цих штрафів — 3 місяці
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: особливості оподаткування ЗЕД в Україні
ЗЕД має низку особливостей в оподаткуванні:
ставка ПДВ 0% при експорті (у експортерів зазвичай виникає від’ємне податкове зобов’язання з ПДВ і право на повернення ПДВ з бюджету або зарахування його в оплату інших податків і зборів);
сплата ПДВ при розмитненні при імпорті (20%, 14% або 7%, це так званий «імпортний ПДВ») з одночасним отриманням права на податковий кредит у сплаченій сумі податку.
Також низка нюансів виникає через існування курсових різниць внаслідок ЗЕД-операцій. Курсові різниці — це доходи й витрати, які виникають внаслідок перерахунку залишків грошей і грошової заборгованості в іноземній валюті при зміні курсу НБУ. Очевидно, що це має вплив на фінансовий результат до оподаткування у платників податку на прибуток. Однак курсові різниці впливають і на єдинників.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: бухоблік у єдинників, курсові різниці
Платники єдиного податку також можуть мати ЗЕД. Однак у них існує такий «цікавий» податковий нюанс з курсовими різницями, а саме:
додатна курсова різниця — зараховується у дохід платника податку, з якого сплачується податок (читайте про них уроз’ясненні ГУ ДПС у м. Києві);
від’ємна курсова різниця — ніяк не впливає і оподатковуваного доходу не зменшує.
Важливі для єдинників також дата зарахування інвалютної виручки та правильно визнаний курс валюти при цьому.
Увага: єдинники-юрособи групи 3 мають сплачувати податок з додатної курсової різниці.
Також єдинникам-юрособам слід мати на увазі, що за правилами бухобліку курсова різниця визначається не тільки за залишками коштів у іноземній валюті, але й за дебіторською/кредиторською заборгованістю, яка виражена в іноземній валюті. Як наслідок, єдинникам-юрособам краще взагалі не мати залишків заборгованості.
Щодо єдинників-фізосіб, то їм повезло більше, адже у них немає повноцінного бухгалтерського обліку (є лише облік доходів/витрат), на них не поширюються НП(С)БО, а отже, й узагалі немає такого поняття як «курсова різниця».
