Після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість. Цей юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором — платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Так визначив ВАСУ, зауваживши також, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу як суб’єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і наслідки якої підлягають усуненню в судовому порядку.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб’єктами, а має право обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.
Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою КМУ від 17.01.2011 № 39, прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність такого способу захисту в національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії податкових органів та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.
