Нагадуємо, що у 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній Меморандум про співпрацю. Тоді йшлося про посилення обміну інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій у боротьбі з фінансовими злочинами.
А вже з 2 лютого 2026 року ці напрацювання перейшли у практичну площину — через оновлений порядок фінансового моніторингу, який формалізує ризик-орієнтований підхід і розширює можливості міжвідомчої взаємодії (наказ Мінфіну від 04.06.2021 № 322).
Обмін інформацією між службами дозволить:
- швидше і точніше ідентифікувати підозрілі операції;
- підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів;
- зменшити кількість махінацій у податковій сфері;
- краще контролювати потоки коштів, пов’язані з економічною безпекою.
Тобто:
- 2025 рік — етап інституційного оформлення співпраці.
- 2026 рік — початок фактичної реалізації нових механізмів.
І саме це важливо для бізнесу, адже змінюється не лише риторика, а й інструменти контролю.
Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки
Що це може означати на практиці:
- Блокування ризикових операцій. Якщо банк зафіксує нетипові платежі (наприклад, різке зростання оборотів або складні транзитні схеми), інформація швидше потраплятиме до контролюючих органів.
- Увага до «дроблення бізнесу». Дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
- Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
- Нерезидентські операції. Платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
- РРО, ПДВ, готівкові потоки. Нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.
За інформацією Ніни Южаніної
