Державна реєстрація транспортного засобу хоча і використовується для вимог податкового законодавства, оскільки відповідно до даних, внесених до реєстру, визначаються платники транспортного податку, разом з тим не може бути визначальною для покладення обов’язку сплати податку особами, які внаслідок вчинених стосовно них злочинних дій позбавлені володіти, користуватися, розпоряджатися власним майном, яке є об’єктом оподаткування.
Тобто факт держреєстрації сам по собі не може бути підставою для покладання на власника зареєстрованого за ним майна обов’язку сплати податків, якщо вказане майно вибуло з володіння власника внаслідок викрадення.
Визначальним для вимог як податкового, так і цивільного законодавства є встановлення обставин, які б, зокрема, встановлювали обов’язок власника нести тягар утримання майна, в цьому випадку сплачувати податок за це майно. Проте у разі протиправного вибуття майна з володіння власника у останнього припиняється обов’язок і щодо утримання цього майна аж до моменту його повернення власнику.
Навіть більше, положення законодавства про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів не лише не зобов’язують власників зняти з обліку викрадені у них транспортні засоби, але й фактично унеможливлюють такі дії. Адже зняття з обліку транспортних засобів без їх огляду уповноваженою органом МВС можливе лише внаслідок вибракування (знищення) цих транспортних засобів. У такому випадку до органу МВС здаються номерні знаки і реєстраційні документи на такий транспортний засіб, чого не можна виконати при викраденні авто.
А тому контролюючий орган неправомірно встановив обов’язок сплати автовласником транспортного податку за відсутності у володінні та користуванні самого об’єкта оподаткування.
Зверніть увагу: при винесенні цього рішення суд керувався нормами, які діяли на час розгляду справи.
Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 № 876/583/16
