Як було встановлено судами, підставою для дострокового розірвання договорів про розстрочення грошових зобов’язань стало рішення контролюючого органу про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошового зобов’язання через порушення умов погашення розстрочених грошових зобов’язань.
І, на думку ВАСУ, таке рішення є цілком правомірною підставою для дострокового розірвання відповідного договору. Позаяк податковим законодавством не визначено, що дострокове розірвання договору має бути узгоджено між контролюючим органом та платником податку шляхом укладання відповідного договору. Отже, договір про розстрочення податкового зобов’язання вважається розірваним з часу прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань.
Відхилив ВАСУ і твердження платника податків щодо необхідності укладання між ним і контролюючим органом договору про розірвання договору про розстрочення грошового зобов’язання, зважаючи на вимоги Цивільного кодексу України (ЦК).
Адже відповідно до частини 2 статті 1 ЦК до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України і не є предметом регулювання ЦК. Тож на відносини, що виникають з приводу розстрочення податкових зобов’язань та їх припинення, не поширюються норми ЦК.
Ухвала ВАСУ від 11.07.2016 № К/9991/74159/12
