Тобто банк має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання банком інших вимог законодавства у сфері запобігання відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму. Зокрема, з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) банк витребовує у клієнта ― юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.
При цьому банк зобов’язаний підтверджувати вжиті заходи, зокрема щодо уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта, на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) і засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
Отже, банки, з метою уточнення інформації про клієнта, можуть використовувати дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань як додаткове джерело інформації.
У разі коли клієнт на запит банку щодо уточнення інформації про себе не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належно засвідчені їх копії), банк може відмовити у проведенні фінансових операцій (обслуговуванні).
Лист НБУ від 10.08.2016 № 25-0004/67202
