Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі - Закон № 1105), допомога по вагітності та пологах призначається та надається за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).
Пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі - Порядок), визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з визначених у цьому пункті поважних причин.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону №2464 у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата.
Враховуючи викладене, допомога по вагітності та пологах за основним місцем роботи на підставі листка непрацездатності надається з урахуванням норм частини другої статті 26 Закону N 1105, тобто у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Допомога по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом надається на підставі копії листка непрацездатності, при цьому доплата суми допомоги по вагітності та пологах до розміру мінімальної заробітної плати не здійснюється, оскільки за даним страховим випадком норма частини другої статті 26 Закону N 1105 реалізована за основним місцем роботи.
Відповідно до роз’яснень, викладених в листі Міністерства соціальної політики від 13.10.2016 №334/18/99-16, обмеження суми допомоги по вагітності та пологах двократним розміром мінімальної заробітної плати, визначене пунктом 2 частини четвертої статті 19 Закону №1105 та абзацом третім пункту 29 Порядку для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, має застосовуватись окремо за кожним місцем роботи, оскільки пунктом 30 Порядку передбачено обчислення сумарної зарплати, з якої розраховуються виплати, за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом лише у випадку застосування обмеження розміром максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Київське міське відділення
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
