Платники ПДВ, які постачають житлово-комунальні послуги фізичним особам, бюджетним установам — не платникам ПДВ, визнають податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями на дату зарахування/отримання коштів на банківський рахунок/у касу або дату отримання інших видів компенсацій (п. 187.10 Податкового кодексу України; ПК).
Дебіторську заборгованість, що виникла у платників податку, в т. ч. які застосовують касовий метод за операціями з постачання товарів/послуг (п. 187.10 ПК), списують після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю.
Безнадійну дебіторську заборгованість виключають із активів і одночасно зменшують величину резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість списують з активів на інші операційні витрати. Суму відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не створюють резерву сумнівних боргів у разі визнання її безнадійною, списують з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Тому якщо у бухобліку платника податку списано дебіторську заборгованість за поставленими та не оплаченими товарами/послугами, на дату списання такої заборгованості у платника податків виникають податкові зобов’язання з ПДВ.
Лист ДФС від 28.07.2017 № 1426/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
