Особи, які брали участь в антитерористичній операції, мають право на пільги, передбачені для учасників бойових дій (допомога з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати).
Право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення, у тому числі виплат з тимчасової непрацездатності, виникає з настанням страхового випадку в період роботи (ч. 1 ст. 19 Закону України від 23.09.1999 № 1105).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Згідно зі статтею 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада й компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Виплати за період, коли особа не працювала та за нею зберігався середній заробіток, не включаються до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Тож у разі відсутності в розрахунковому періоді в демобілізованої застрахованої особи заробітної плати для розрахунку страхових виплат вона визначається, виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
Міністерство соціальної політики України у листі від 31.07.2015 № 445/18/99-15 рекомендує період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації вважати періодом, невідпрацьованим з поважної причини, та виключати з розрахункового періоду й здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду.
