Кодекс законів про працю України не містить такої підстави припинення трудового договору, як смерть працівника. Тому, в такому випадку припинення трудового договору здійснюють на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.
Підставою для наказу про виключення працівника зі списків працівників у зв’язку зі смертю можуть бути лише свідоцтво про смерть або судове рішення про визнання працівника померлим. Копія наказу та копія свідоцтва про смерть (судове рішення про визнання працівника померлим) додають до особової картки померлого працівника.
Держпраці зазначає дата видачі наказу зазвичай не співпадає з датою смерті працівника. Проте у наказі датою припинення трудового договору має бути саме дата смерті, яку зазначили у документі, що підтверджує смерть працівника.
Остаточний розрахунок померлому працівнику нараховують за фактично відпрацьований час. Також проводять розрахунок компенсації за невикористані дні відпусток (щорічної та додаткової відпустки на дітей). При цьому слід пам’ятати, що відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадять. Якщо працівник до моменту смерті був на лікарняному, що підтверджує листок непрацездатності, такий лікарняний необхідно оплатити. Грошову компенсацію виплачують членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — вона входить до складу спадщини.
Трудову книжку померлого працівника видають на руки його найближчим родичам під розписку або надсилають поштою на їхню вимогу.
За інформацією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
