⚡️ Електронні трудові книжки: врахуйте це прямо зараз
Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) не передбачені особливості звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Отже, КЗпП забороняє звільняти працівників саме з підстави досягнення ними пенсійного віку.
Утім, це правило не забороняє роботодавцю звільнити такого працівника за загальними підставами, передбаченими в КЗпП.
Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених:
- статтею 40 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу»;
- статтею 41 «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов».
В цих статтях наведений вичерпний перелік підстав, за якими з ініціативи роботодавця може бути звільнений працівник.
Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників може бути самостійними причинами звільнення за пунктом 1 частиною 1 статті 40 КЗпП.
Підставами звільнення такої категорії працівників можуть бути також, наприклад:
- невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи;
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- прогул.
Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється. Зазначені особи мають право працювати та мають право на пенсію, яку оформлює ПФУ.
