Закон про працю України

Закон про працю замість КЗпП: подорожі кабінетами влади

Кодекс законів про працю (він же – КЗпП, чи російською – КЗоТ) старожил в українському законодавстві, – існує з 1971 року, тобто з часів УРСР. Як відомо, закони в Україні так довго не живуть. Замість того, щоб відсвяткувати 10 грудня 2021 році півстолітній ювілей Кодексу, який стосується кожного, зелені парламентарі хочуть відправити його на заслужений відпочинок. Однак, поки що законопроект № 2708 кружляє по колу:

• зареєстрували на початку 2020 року, а потім у березні відкликали. Першого слухання навіть не було, так як обурилися тоді не тільки українські профспілки, а навіть Міжнародна конфедерація профспілок;
• щось допрацьовували й у червні відправили на погодження до профспілок, які його знову забракували. Від них є і лист до прем’єр міністра та міністра економіки;
• мабуть, будуть знову після доопрацювання вносити його до Верховної ради.

Трудові штрафи: граємо за новими правилами

У чому сенс нового Закону про працю

При ознайомленні з новим Законом про працю постає цікавий висновок: якщо підходити поверхнево, то ніби й нічого не змінюється суттєво, але проблеми є в деталях. Поміркуймо разом про основні наслідки нового Закону про працю:

• об’єднання декількох законів в один. Так, зараз окрім КЗпП діють ще Закон про оплату праці, Закон про відпустки і низка документів радянських часів на кшталт Указу Президії ВР СРСР “Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах” від 24.09.1974 р. № 310. Так, це ніби й правильний крок. Однак, усе одно деякі закони залишаться окремо, наприклад Закон про колективні договори і угоди, а також законодавство щодо оплати праці працівників окремих професій;
• введення нових видів трудових договорів. Наприклад, трудовий договір на дистанційну роботу. Однак, він уже з’явився і цьому допоміг карантин. Просто добавили декілька положень до ст. 60 КЗпП;
• введення електронних трудових книжок. Вони і так уже існують і будуть введені до КЗпП у разі прийняття законопроекту № 3623. Після цього вони будуть обов’язкові, але з дублюванням записів на прохання працівника у паперову трудову книжку протягом 5-літнього перехідного періоду. І для цього відміняти КЗпП не потрібно;
• визначення умов, за якими відносини визнаються трудовими. Однак, щось подібне Держпраці при перевірках застосовувало й раніше. Це стосується ситуації укладання цивільно-правових договорів (ЦПД). Чинного законодавства цілком достатньо та й можна знову ж обновити КЗпП.

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ПРАЦЮ

• ПІДГОТУЙТЕСЯ ЗАРАЗ, ЩОБ НЕ БУЛО ПІЗНО ⋙

Крім того, існує безліч дрібних змін, до яких доведеться звикати роботодавцям, працівникам. Оглянемо їх, але спершу про мінуси цього Закону про працю.

Чим так обурені профспілки

Заперечення профспілок викликало (див. також лист профспілок):

• профспілки не згадувалися у початковому варіанті Закону про працю;
• обмеження по страйкам. Так, страйки можуть заборонятися, якщо створюють загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, прав і свобод інших людей;
• з закону випала охорона праці, нормування праці, трудова дисципліна та колективні договори. Щоправда по охороні праці та колективним договорам є профільні закони, а питання нормування праці та трудової дисципліни більш внутрішнє й може врегульовуватися тим же колективним договором;
• розширення випадків укладання строкового договору;
• встановлення розміру мінімального окладу лише як 50% мінімальної зарплати (зараз це 2361,50 грн).

Профспілки також вказували на те, що Закон про працю містить суттєві технічні упущення, наприклад щодо дії міжнародних угод у цій сфері, не відповідає директивам ЄС.

Увага: У цілому новий Закон про працю збирає до купи уже існуюче законодавство. Основні ж зміни пов’язані з питанням звільнення працівників, діяльності профспілок, скасування індексації зарплати

Основні зміни з нового Закону про працю

Розглянем найбільш цікаві зміни з проекту:

• поява учнівського трудового договору – виконання робочих обов’язків з навчанням на робочому місці, яке може поєднуватися також з його навчанням у закладах освіти. Строк такого договору до 6 місяців. Мінімальний вік працівника – 14 років;
• поява договору з нефіксованим робочим часом – обов’язок працювати є, якщо така робота у роботодавця є, тобто відсутні гарантії постійного завантаження працівника роботою. Мінімальна тривалість такої роботи за місяць – 8 год;
• при звільненні працівника вводиться строк, у який роботодавець має про це повідомити, у залежності від періоду роботи працівника на роботодавця: від 15 до 90 днів. Так, для колишніх 2-х місяців треба пропрацювати понад 5 років. Також роботодавець за домовленістю з працівником такий строк може скоротити, якщо замінить його грошовою компенсацією (мінімум 2-кратний середньоденний заробіток за кожний день зменшення строку);
• усувається участь профспілок у розірвання трудових договорів;
• збільшення тривалості щорічної відпустки з 24 днів до 28. Неподільна частина відпустки залишається 14 днів. Для осіб з інвалідністю І та ІІ групи – 30 кал. днів (як і у КЗпП, але ще насьогодні є 26 к. дні для осіб з інвалідністю ІІІ групи);
• нормальна тривалість робочого часу за 7-денний період залишається 40 годин, але з урахуванням надурочних середня тривалість за 7-денний період може складати не більше 48 год. Для працівників, яким 16-18 років, для вагітних жінок та працівників зі шкідливими умовами тривалість робочого часу 36 год на 7-денний період. Зверніть увагу, що поняття “тиждень” тут замінили на “7-денний період”;
• робота у святкові дні і неробочі дні – доплата 20% (у КЗпП подвійна);
• надурочна робота – доплата 20% (зараз 100 % тарифної ставки);
• встановлена різна тривалість відпусток у зв’язку навчанням – для різних видів освіти та року навчання різна тривалість, для іспитів, держіспитів, дипломних проектів;
• скорочується тривалість відпустки без збереження для осіб з інвалідністю І та ІІ групи з 60 до 30 к. днів;
• цілий розділ присвячений індивідуальним трудовим спорам;
• виділений розділ присвячений контролю з боку державних інспекторів праці. Інспекційне відвідування робочих місць може бути без повідомлення у будь-який час доби;
• скасовується індексація зарплати.

Залишаються доплата за роботу у нічний час – 20%, можливість 36-годинного робочого тижня для працівників певних професій, 56 кал. днів відпустки для науково-педагогічних та педагогічних працівників. Для працівників з віком до 18 років – відпустка залишається 31 кал. день.

НЕХАЙ ВАШІЙ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАЗДРЯТЬ УСІ! ВИЩА ШКОЛА ГОЛОВБУХА ⋙

• Зарплата 2020: розрахунки, звітність, перевірки ⋙

Коли відносини стають трудовими

У новому Закону про працю наводиться перелік тих ознак, коли відносини за цивільно-правовим договором можна визнати трудовими, зокрема:

• регулярність виплати винагороди;
• виконання роботи, яка відповідає конкретній кваліфікації, професії, посаді;
• робота виконується на певному визначеному робочому місці;
• виконувана робота відповідає аналогічній за змістом і характером посаді у роботодавця. Виходить, якщо у роботодавця є електрик за трудовим договором і є особа, яка виконує аналогічну роботу за ЦПД, то це можна вважати приховуванням трудових відносин;
• надання особі, яка виконує роботу, певного обладнання чи інших засобів виробництва, забезпечення її сировиною і матеріалами тощо;
• визначена тривалість робочого часу.

Це не є вичерпний перелік підстав – у Законі про працю передбачається можливість наявності й інших причин.

У цілому все є і зараз, хоча й не прописано у КЗпП. Про те, як скласти цивільно-правовий договір, аби Держпраці не перекваліфікувало такі відносини на трудові читайте у матеріалах Цивільно-правовий договір 2020 та Договір підряду зразок 2020.

Відповідальність роботодавця за новим Законом про працю

Відповідальність за трудові порушення наступна:

• прострочення виплати зарплати більше 15 к. днів – сплата працівникові пені 0,05% суми боргу за кожний день прострочення;
• штраф за неоформлення трудових відносин 15 мінімальних зарплат (зараз 10 мінімальних зарплат), для єдиноподатників 1-3 групи – 10 мінімальних зарплат (за кожного працівника, зараз тільки попередження). Якщо повторно протягом року – 30 мінімальних зарплат за кожного працівника (як і зараз).

Мінімальний штраф (інші порушення) залишається, як і є зараз – 1 мінімальна зарплата за кожне порушення.