⚡️Закон № 1914: нові підстави для земподатку та індексація НГО земель
Судова практика в земельних спорах розвивається динамічно. У цьому контексті Єгор Краснов, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, голова Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України, проаналізував знакові рішення КГС ВС, ухвалені у 2022 році.
За постановою КГС ВС від 09.02.2022 у справі № 914/3250/20, після відчуження об’єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який із моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов’язки.
Після проведення держреєстрації права власності на об’єкт нерухомості й переходу до нового власника згідно зі статтями 120 ЗКУ та 377 ЦКУ прав і обов’язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі новий власник звертається до державного реєстратора для проведення держреєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі.
Укладати з орендодавцем та подавати держреєстратору додаткову угоду до договору оренди землі про заміну сторони договору не обов’язково.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Наталія Блажівська нагадала, що при затвердженні Державного бюджету на 2022 рік уряд приділив значну увагу сектору аграрної політики, зокрема ввів нові податки для власників земельних ділянок.
З 1 січня цього року нараховуватимуть мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Цей податок стосується як сільськогосподарської землі, на якій нічого не вирощується, так і фермерів чи аграріїв, які обробляють власну або орендовану землю. Логіка мінімального податкового зобов’язання така: з кожного гектара землі треба сплатити певну суму обов’язкових податків. Ця сума не може бути меншою від установленого державою МПЗ, до якого входять: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на ділянці; ПДФО; військовий збір із зарплати найманих працівників.
Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає в тому, що сума всіх сплачених за ділянку податків не повинна бути меншою за МПЗ, яке з 2022 року становить 4%, а з 2023 становитиме 5% нормативної грошової оцінки землі. Інакше власнику ділянки доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків. Від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 1 січня 2022 року перебували в межах населених пунктів або в дачних і садових кооперативах.
Законодавець урегулював додатковий податок на врожай, звільнення від податку на прибуток виробників свійської птиці, стимулювання розвитку виноградарства й садівництва та передбачив умови продажу паїв без оподаткування.
Ознайомитися з практикою ВС щодо можливості оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості можна у справах № 160/8623/19 і № 160/2840/20. У постанові у справі № 520/480/20 ВС сформулював висновки щодо протиправності рішення стосовно відповідності платника податків критеріям ризиковості. У справі № 140/1856/21 висловили позицію щодо можливості забезпечення позову при оскарженні рішення про відповідність чи невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. А з практикою розгляду спорів щодо реєстрації податкових накладних із підстав наявності рішення про відповідність чи невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості можна ознайомитися в постановах ВС у справах № 380/8213/21 і № 140/4162/21.
За матеріалами Верховного Суду
МПЗ зачепило як єдинників, так і загальносистемників. Дісталося і фізособам, і юрособам. Розберімося, чи доведеться аграріям платити більше податків.
