Суд відхилив вимоги підприємства-позивача щодо звільнення його в повному обсязі від відповідальності (штрафів, пені, повернення сум кредиту) за порушення умов договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії на строк із 01.04.2014 до моменту закінчення окупації території АР Крим Російською Федерацією. Відповідно до умов договору, кредит видавався позичальнику на ведення статутної діяльності та поповнення обігових коштів для забезпечення діяльності промислових потужностей із виробництва виноматеріалів, які знаходяться у нього в оренді та розташовані в Криму.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що окупаційна влада вимагає перереєстрації підприємства та отримання інших дозвільних документів від російської влади. А це унеможливлює здійснення позивачем господарської діяльності щодо випуску винної продукції, яка є основним видом господарської діяльності та джерелом надходження коштів, з яких сплачувалися відсотки за кредитом. Ці обставини, на думку позивача, є форс-мажорними, які не можна було передбачити при укладанні кредитного договору.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Однак позивач для уникнення відповідальності за порушеними зобов’язаннями не здійснив жодних заходів та не надав суду доказів учинення певних дій для виходу з форс-мажорних обставин.
Офіційно окупація Криму підтверджена Україною 15.04.2014. Порушення ж позивачем кредитного договору відбулися значно раніше, про що свідчить лист позивача від 25.03.2014, направлений до банку з проханням не нараховувати відсотки, штраф та пеню з причини настання форс-мажорних обставин.
Відповідно до аналізу норм чинного законодавства та умов кредитного договору, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов’язань. Водночас при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов’язання.
Посилання позивача на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII не свідчить про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за кредитним договором. А визначення сухопутної території АР Крим та міста Севастополя, внутрішніх вод України цих територій тимчасово окупованими, що нібито має наслідком неможливість використовувати позивачем орендованих потужностей, не є обставинами непереборної сили (форс-мажору).
Можливі збитки підприємства внаслідок ситуації, що склалась в АР Крим, на думку суду, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов’язку по кредитному договору. А відсутність у позивача необхідних коштів (що обумовлюється неможливістю повернути грошові кошти у зв’язку з окупацією Криму) лише означає те, що вступаючи у договірні відносини, юридична особа несе відповідні комерційні ризики, пов’язані зі своєю господарською діяльністю.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
