Берегти чиїсь таємниці – вияв поваги одне до одного. Проте покладатися лише на моральні якості інших у професійній сфері буває ризиковано. Одним із способів формалізувати зобов’язання щодо конфіденційності – укласти договір про нерозголошення, або NDA. Як це зробити і в яких випадках – розбираємо детально
✅ ВСІ ОНЛАЙН КАЛЬКУЛЯТОРИ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА ✅
Що таке договір NDA
NDA (англ. non-disclosure agreement) перекладається як «угода про нерозголошення». По суті, договір NDA – це угода між сторонами, згідно з якою партнери або працівники повинні зберігати секретні дані (конфіденційну інформацію, комерційну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом) підприємства.
Часто такий договір називають ще так:
- договір НДА;
- договір про нерозголошення конфіденційної інформації;
- договір про нерозголошення інформації;
- договір про конфіденційність та нерозголошення інформації.
Як правило, договір NDA передбачає, що лише одна сторона має обов’язок утримуватись від розкриття або використання поза умовами договору тієї чи іншої інформації, яка стала відомою під час взаємовідносин з іншою стороною (наприклад, працівник не повинен розголошувати комерційну таємницю).
Водночас, якщо буде «витік» таких секретних даних (передача конкурентам, розкриття перед третіми особами тощо), то постраждала сторона, яка надала конфіденційну інформацію, має право вимагати компенсації за порушення умов договору.
Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі
Договір про нерозголошення: основні завдання
Стандартний договір NDA можуть використовувати у різних ситуаціях. Утім, основне, на що спрямована угода NDA, це:
- здійснення правового захисту тієї інформації, яку підприємство вважає таємною або конфіденційною;
- попередження небажаного витоку, розкриття і розповсюдження конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом;
- підвищення рівня захисту від недобросовісної конкуренції та захисту комерційної таємниці;
- урегулювання питань у сфері використання інформації під час господарських та трудових відносин, що виникають з договорів: про спільну діяльність, про надання послуг (наприклад, аутсортсу), трудових угод тощо.
Залежно від виду господарської діяльності, таких завдань може бути більше.
Договори NDA і їхні види
На практиці сторони можуть укласти безліч варіацій та специфічних умов, які може містити NDA в Україні. На думку наших юристів, можна виокремити такі види договорів:
1. Стандартний договір NDA. Він є загальним і використовуваним у різних ситуаціях. Він установлює загальні правила й обмеження щодо розголошення будь-якої конфіденційної інформації, що узгоджують між сторони.
2. NDA щодо винаходів. У разі розроблення нового продукту або концепції, такий договір може допомогти винахідникові зберегти патентні права. Адже публічне розкриття відомостей про новий винахід може спричинити втрату патентних прав. Правильно розроблений юридичний документ NDA дозволяє зберегти права на продукт, ідею для початкового творця, а також проєкти, бізнес-процеси для підприємства. Його підвидом є NDA в інтелектуальній власності. Використовують у тих випадках, коли сторони планують обговорювати або обмінюватися конфіденційною інформацією, пов’язаною з патентами, винаходами, авторськими правами чи іншими аспектами інтелектуальної власності.
3. Трудовий (договір про нерозголошення з працівником). Він забороняє працівникам розголошувати конфіденційну інформацію про компанію або клієнтів, з якими вони мають справу під час виконання своїх обов’язків.
4. Для претендентів. Під час співбесіди до потенційного працівника можуть потрапити секретні дані. Тож, відповідний договір зобов’яже його зберігати отриману інформацію у таємниці.
5. NDA під час продажу бізнесу. Він схожий на попередній і його використовують, коли власник бізнесу розглядає можливість продажу свого підприємства. Це дозволяє потенційним покупцям ознайомитися з конфіденційною інформацією про бізнес, але зобов’язує їх зберігати дану інформацію в таємниці.
6. NDA співробітництва. Його використовують, коли сторони співпрацюють над спільним проєктом чи бізнесом, і змушені обмінюватися конфіденційною інформацією.
7. NDA з підрядниками або постачальниками. Цей вид використовують, коли компанія наймає підрядника або постачальника для виконання робіт або постачання товарів і вимагає, аби конфіденційна інформація, якою обмінюються сторони, була захищена.
NDA договір: зміст
Основні складові договору NDA є такими:
1. Визначення сторін. Договір повинен чітко вказувати найменування сторін (для фізичних осіб – їхні ПІБ, статус (наприклад, ФОП), їхні коди в ЄДРПОУ та ідентифікаційні номери в податковому обліку) та хто бере на себе зобов’язання про нерозголошення.
2. Предмет договору. Тут вказуються дані, що стосуються інформації, яку потрібно тримати у таємниці. Бажано вказати конкретний перелік або обмежитися посиланням: «Інформація, що зазначена у Додатку № 1 до Договору». Додатки завжди є невід’ємною частиною договору.
3. Права і обов’язки сторін. Цей розділ угоди містить деталізований виклад прав і обов’язків сторін договору. Для NDA поширена ситуація, коли обов’язки мають переважно однобічний характер (лише одна сторона бере на себе обов’язок утримуватись від розголошення та розкриття конфіденційної інформації). Тій стороні, яка приймає на себе обов’язок нерозголошення інформації, потрібно уважно поставитись до положень угоди і визначити, чи зможе така сторона виконати взяті на себе обов’язки після того, як відносини з контрагентом або роботодавцем за основним договором будуть припинені.
4. Допустиме розкриття інформації (Виключення). Цей розділ містить виключення з основних положень договору NDA. Тобто випадки, коли допустимо відступити від взятих на себе зобов’язань, але не порушити умов угоди в цілому. Наприклад, якщо інформація вже стала загальнодоступною або її одержав сторонній без порушення договору.
5. Відповідальність сторін. Договір повинен визначати наслідки порушення сторонами їхніх зобов'язань, як-от: можливі штрафні санкції, відшкодування збитків тощо. Водночас, відсутність адекватного рівня відповідальності у разі несанкціонованого розкриття інформації не зможе забезпечити належну ефективність дії договору NDA.
6. Особливі умови або Додаткові положення. Цей розділ формується залежно від основних відносин (основного договору), у яких перебувають сторони договору про нерозголошення.
7. Форс-мажор та обставини непереборної сили. Типовий розділ договору, який не має спеціальних особливостей для Договору NDA.
8. Термін дії. Договір повинен вказувати період, протягом якого сторони зобов’язані тримати інформацію в таємниці. Термін може бути визначений (наприклад: «До 31.12.2028») або залежати від виконання певних умов. Також, у договорі зазначають підстави та порядок припинення NDA, у т.ч. з ініціативи однієї або обох сторін. Розділ може містити деталізовані наслідки припинення дії угоди у тому чи тому випадку.
9. Порядок вирішення спорів. З урахуванням особливостей NDA й окремих правових прогалин, варто, окрім судового порядку вирішення спорів, передбачити процедуру медіації. Якщо одна зі сторін нерезидент України, слід вказати юрисдикцію вирішення спорів.
10. Реквізити і підписи сторін. Під час підписання договору потрібно перевірити повноваження особи, яка підписує угоду від імені юридичної особи. Адже бувають випадки, коли підписантом виступає менеджер, який не має повноважень – ані за статутними документами підприємства, ні за довіреністю. Реквізити потрібні, у т.ч. у випадку виникнення спору з іншою стороною.
Договір про нерозголошення конфіденційної інформації: які переваги
Як бачимо, використовувати договір NDA – означає, що комерційні таємниці та конфіденційна інформація не стануть надбанням широкого кола споживачів (виробників тощо).
У випадку «витоку» інформації, довіритель таємниць може подати позовну заяву про відшкодування збитків та вимагати від зобов’язаної за договором сторони фінансової компенсації.
Щодо працівників, то до них можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення. Наприклад, у постанові від 19.04.2023 у справі № 712/4155/20 (провадження № 61-13154 св 22), Верховний Суд дійшов висновку, що працівника правомірно звільнили у зв’язку із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки такий працівник, що встановило службове розслідування, розголошував інформацію, що містить комерційну таємницю товариства представникам конкурентів, чим завдав збитки.
Крім того, договір про конфіденційність має здатність забезпечити захист інтелектуальної власності, комерційної таємниці, бізнес-стратегій та інших конфіденційних даних. Він дозволяє утримувати цінну інформацію поза досяжністю, у т.ч. конкурентів, запобігає неправомірному використанню або розголошенню.
Також угода про конфіденційність може сприяти збільшенню довіри між сторонами, особливо у випадках співпраці, партнерства або найму працівників. Договір про конфіденційність та нерозголошення інформації забезпечує впевненість у тому, що конфіденційна інформація буде захищена у належний спосіб.
