Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами та доповненнями, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» .
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5).
Пунктом 3.8 розділу ІІІ Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці
Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування та утримання ЄСВ.
