Чи звільняються від сплати земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності ФО (ФОП), які мобілізовані до Збройних сил України та беруть участь в антитерористичній операції (АТО)?
Згідно зі статтями 269, 270 Податкового кодексу України (ПК) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 ПК (п. 286.5 ПК).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПК).
Водночас згідно з підпунктом 281.1.4 ПК, від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі — Закон № 3551).
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).
Законом України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 06.05.2014 № 1233-VII, який набрав чинності з 22.05.2014, розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.
Так, учасниками бойових дій згідно з пунктом 19 статті 6 Закону № 3551 визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Тобто особи, які відповідно до норм Закону № 3551 визнані учасниками бойових дій, звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
1) для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
- у селах — не більш як 0,25 гектара;
- в селищах — не більш як 0,15 гектара;
- в містах — не більш як 0,10 гектара;
3) для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
4) для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
5) для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара (п. 281.2 ПК).
Окрім того, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо сплати земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (п. 284.1 ПК).
Що стосується орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то її розмір встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому норми ПК не передбачають зменшення розміру орендної плати.
Разом з тим, згідно із статтею 32 ПК строк сплати податку може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків передбачені статтею 100 ПК.
Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові КМУ «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 № 1235
Податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до статті 101 ПК. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 577.
