Іноземна валюта в статутному фонді

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

У разі здійснення операцій із продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти

Відповідно до підпункту 136.1.3 Податкового кодексу України (ПК), для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи у вигляді сум коштів або вартості майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті визначено пунктом 153.1 ПК.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі — П(С)БО 21).

У бухгалтерському обліку операції, виражені в іноземній валюті, підлягають перерахунку у гривневий еквівалент на певну дату за курсом НБУ. Так, згідно з пунктом 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може відображати операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Отже, у момент отримання інвестиції в іноземній валюті платник податку в бухгалтерському обліку перераховує її суму в гривні за курсом НБУ на початок дня, дати отримання інвестиції.

У подальшому, оскільки така іноземна валюта за отриманою інвестицією належить до монетарних статей балансу, то згідно з пунктами 7 і 8 П(С)БО 21 вона має перераховуватися за курсом НБУ на кінець дня дати балансу (тобто на кінець дня кожного кварталу).

Нагадаємо, що монетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які буде отримано чи сплачено у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів.

У результаті таких перерахунків відповідно на кожну дату балансу в бухгалтерському обліку платник податку визначає курсові різниці в іноземній валюті.

У податковому обліку прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Підпунктом 153.1.4 ПК встановлено, що в разі здійснення операцій із продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.

Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Алгоритм заповнення єдиної звітності для ФОП

Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
29967

Додаток 4ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: приклади

Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
87512

Працівник захворів після закінчення робочого дня: як оплатити лікарняний

Працівника за станом здоров’я госпіталізовано до лікарні після закінчення робочого дня — 13.06.2026, за який йому нараховано заробітну плату. Працівник перебував на лікарняному з 13.07.2026 по 26.07.2026. Який порядок оплати такого листка непрацездатності? Розбираємо
3290

Додаток Д6 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

У консультації про те, коли подавати Додаток Д6 (ФІЗ-Д6) до Податкового розрахунку, що слугує для обліку спецстажу для майбутньої пенсії. Також ознайомитеся з тим, як заповнити Додаток Д6, отримаєте приклади заповнення Додатка Д6 для типових ситуацій
22578

Додаток Д5 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

Коли вперше подавати Додаток Д5 до Податкового розрахунку? Ознайомтеся з останніми змінами і скачайте приклади заповнення Додатка Д5 до об'єднаної звітності для типових ситуацій
43283

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді