Відповідно до підпункту 136.1.3 Податкового кодексу України (ПК), для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи у вигляді сум коштів або вартості майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті визначено пунктом 153.1 ПК.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі — П(С)БО 21).
У бухгалтерському обліку операції, виражені в іноземній валюті, підлягають перерахунку у гривневий еквівалент на певну дату за курсом НБУ. Так, згідно з пунктом 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може відображати операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Отже, у момент отримання інвестиції в іноземній валюті платник податку в бухгалтерському обліку перераховує її суму в гривні за курсом НБУ на початок дня, дати отримання інвестиції.
У подальшому, оскільки така іноземна валюта за отриманою інвестицією належить до монетарних статей балансу, то згідно з пунктами 7 і 8 П(С)БО 21 вона має перераховуватися за курсом НБУ на кінець дня дати балансу (тобто на кінець дня кожного кварталу).
Нагадаємо, що монетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які буде отримано чи сплачено у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів.
У результаті таких перерахунків відповідно на кожну дату балансу в бухгалтерському обліку платник податку визначає курсові різниці в іноземній валюті.
У податковому обліку прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
Підпунктом 153.1.4 ПК встановлено, що в разі здійснення операцій із продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.
Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.
