Відповідальність за порушення у сфері військового обліку: настанови експертів і судова практика

Вести персональний військовий облік працівників — обов’я­зок державних органів, органів місцевого самоврядування (ОМС), підприємств, установ та організацій (далі — підприємство) незалежно від форми власності й підпорядкування.

Наразі Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) містить тільки одну статтю, в якій визначена відповідальність роботодавця за порушення у сфері військового обліку. Це стаття 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Склад правопорушення КпАП не визначає, але охоплює чималу кількість порушень, яких може припуститися роботодавець. І це не лише неведення військового обліку, виконання заходів військового обліку не в повному обсязі або їх неналежне виконання. Пояснимо чому.

Правовою основою оборони держави є Конституція України, Закон про оборону, інші законодавчі акти України та відповідні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада (ч. 2 ст. 2 Закону про оборону). Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон про оборону, Закон про мобпідготовку та інші закони України, а також нормативно-правові акти, видані на їх виконання (ст. 2 Закону про мобпідготовку). Серед інших законів, про які йдеться в статті 2 Закону про мобпідготовку, — Закон про військову службу.

За невиконання цих законів можуть оштрафувати за статтею 210-1 КпАП. Які ж обов’язки вони покладають на роботодавців? Розглянемо детальніше.

СТАТТІ ДО ТЕМИ:

• Як змінилися строки зберігання документів із військового обліку, бронювання та ліцензування
• Нові штрафи за порушення правил військового обліку та мобілізації — із 19 травня

За що штрафують у сфері оборони 

Завдання підприємств та обов’язки їхніх посадових осіб у сфері оборони визначені в статті 16 Закону про оборону. Більшість із них стосується підприємств, які виконують державні оборонні замовлення, виробляють продукцію, надають ЗСУ та іншим військовим формуванням послуги, що не входять до державного оборонного замовлення.

Однак є норми для широкого кола роботодавців. Посадові особи підприємств:

• забезпечують персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• сприяють їх підготовці до військової служби, призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб серед резервістів в особливий період, навчальні або перевірочні та спеціальні збори;
• створюють працівникам належні умови для того, щоб вони виконували військовий обов’язок згідно із законодавством;
• забезпечують проведення заходів із військово-патріотичного виховання.

Обов’язки підприємств із мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені в статті 21 Закону про мобпідготовку. Серед них:

• планувати і здійснювати заходи щодо розроблення мобілізаційних планів і підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань/замовлень і забезпечувати постачання продукції згідно з укладеними договорами/контрактами, надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та ОМС, які є замовниками мобілізаційних завдань або замовлень;
• сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України в їхній роботі в мирний час та в особливий період;
• забезпечувати своєчасне прибуття працівників, яких залучають до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти й до військових частин;
• забезпечувати в разі мобілізації доставляння техніки на збірні пункти й до військових частин у строк і місце, що зазначені в частковому наряді;
• надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні й інші матеріально-технічні засоби ЗСУ, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;
• вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які працюють на підприємстві, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та в особливий період, надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та ОМС у встановленому порядку;
• надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та ОМС інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;
• утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників із питань мобілізаційної роботи;
• сприяти своїм працівникам-резервістам у виконанні обов’язків служби у військовому резерві та своєчасно направляти їх до органів військового управління, військових частин;
• у разі реєстрації/перереєстрації, переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть слугувати для доуком­плектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів і підрозділів, які згідно із Законом про дорожній рух проводять державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з позначкою ТЦК про взяття їх на військовий облік / зняття з військового обліку тощо.

РОЗМІР ШТРАФУ ЗА ПОРУШЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ

Керівник ТЦК може оштрафувати роботодавця, який не веде військового обліку або виконує заходи з військового обліку частково. Наприклад, якщо приймає на роботу без військово-облікових документів, не повідомляє про зміну облікових даних або не оповіщує про виклик до ТЦК. Це підстави притягнути роботодавця до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КпАП).

Якщо підприємство не веде військового обліку, оштрафують керівника підприємства. За порушення порядку ведення військового обліку можуть оштрафувати як керівника підприємства, так і особу, відповідальну за ведення військового обліку, яку призначили наказом.

Хто і як накладає штрафи за порушення ведення військового обліку на підприємстві

Справи щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, порушення роботодавцями правил військового обліку як частини такого порушення розглядають від імені ТЦК. Адміністративні стягнення накладають керівники ТЦК (ст. 235 КпАП).

Посадова особа ТЦК, яка виявила порушення, протягом 24 годин складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках. Один вручають посадовій особі підприємства, яку притягують до адміністративної відповідальності (ст. 254 КпАП).

Справу про адміністративне правопорушення керівник ТЦК розглядає у 15-денний строк (ст. 277 КпАП). За результатами розгляду він виносить постанову, яку оголошує негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови протягом трьох днів вручають/надсилають посадовій особі підприємства (ст. 285 КпАП).

Постанова має містити:

• ПІБ, посаду посадової особи;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядали справу, — ПІБ, дату народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, встановлених під час розгляду справи;
• нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• ухвалене рішення.

ТЦК і роботодавці: як суди розглядають справи

Що буде, якщо не вести списки працівників або не повідомляти їх про виклики до ТЦК? Чи загрожують штрафи за недоставлення працівників до територіальних центрів комплектування? Розбираємо актуальну судову практику: від невиконаних наказів до відповідальності роботодавців

ПЕРЕЙТИ ДО РОЗБОРУ

Штрафи за порушення правил військового обліку можуть значно вдарити по бюджету компанії. Відповідаємо детально, чи кожне порушення можуть розглядати окремо, а суми штрафів підсумовувати, якщо йдеться про різні види порушень або повторні випадки.

Однак, навіть без перевірки підприємство може отримати штраф, якщо інформація про порушення надійшла до ТЦК з інших джерел. Наприклад, через скаргу працівника чи дані від інших державних органів. Тому роботодавцям варто не лише уникати формальних помилок, але й постійно тримати порядок у документації.