Робоча ситуація дня: Бухгалтерський облік втрат від загибелі врожаю

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Які особливості бухгалтерського обліку втрат від загибелі врожаю?

Згідно з пунктом 2.25 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 № 132, нестачі та втрати від псування цінностей відносяться до інших витрат операційної діяльності. Згідно з Планом рахунків такі втрати враховуються на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Бухгалтерські проводки з формування собівартості сільськогосподарської продукції і списання втрат від загибелі урожаю такі:

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

1. Оприбутковується продукція рослинництва у міру її збору (вирощування) за нормативною собівартістю на підставі Щоденника надходження сільськогосподарської продукції (форма № 81), акта приймання і розрахунку: дебет рахунку 27 — кредит рахунку 23.
2. Впродовж року фіксуються витрати на виробництво продукції: дебет рахунку 23 — редит рахунків 13, 20, 22, 28, 631, 685, 65, 661 та ін.
3. Коригується (донараховується або сторнується) нормативна собівартість до рівня фактичної (дебетове сальдо рахунку 23) згідно з розрахунком: дебет рахунку 27 — кредит рахунку 23.

4. Відображаються втрати від загибелі урожаю: дебет субрахунку 949 — кредит рахунку 27. Тут, очевидно, первинним документом буде акт, складений комісією за оцінкою наслідків від загибелі урожаю і затверджений керівником сільгосппідприємства із зазначенням причин загибелі, найменувань продукції, її кількості, ціни, суми. Також потрібен письмовий висновок відповідної служби — гідрометеорологічної служби, органів державного пожежного нагляду, карантинної служби, станції захисту рослин, особливо це важливо, якщо ризик загибелі врожаю застрахований.

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Знижки до Дня народження «Експертус Головбух»

Статті за темою

Усі статті за темою

Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, нормативна база

ЗЕД — це популярна абревіатура, яка охоплює господарські операції зовнішньоекономічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та купівлі/продажу іноземної валюти. У цій консультації розповімо про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, коли треба отримувати ліцензію, які граничні строки розрахунків у ЗЕД, а також про оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
55887

Оферта: що це та як оформити

Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
7274

Як працювати з РРО та ПРРО під час воєнного стану у 2026 році

Воєнний стан не скасовує обов’язку застосовувати РРО та ПРРО, але передбачає окремі правила роботи. Пояснимо, як працювати з ПРРО без інтернету у 2026 році, коли можна застосовувати офлайн-режим, як діяти в разі збою та які штрафи загрожують за РРО-порушення
44479

Додаткова відпустка на дітей у 2026 році: хто має право і скільки днів

Додаткова відпустка на дітей: хто має право, чи зможе її отримати батько, який порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; яка її максимальна тривалість, як розрахувати таку відпустку? Як впливає на цей вид відпустки воєнний стан? Про все це в огляді + зразок заяви на відпустку на дітей за ДСТУ 4163:2020
617910

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді