У кіоску було проведено податковим органом перевірку та за її результатами нараховано штрафні санкції за порушення застосування РРО (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної у денному звіті). Реалізатора оштрафовано. Чи має право бухгалтер утримувати із зарплати реалізатора щотижня суму штрафу, якщо офіційна зарплата за місяць мінімальна?
Відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР відповідальність за порушення норм цього Закону покладається саме на суб’єкта підприємницької діяльності, а не на працівника (реалізатора).
Слід пам’ятати, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків та за умови, що дії працівника були винними та протиправними (ст.130 Кодексу законів про працю України (КЗпП). На жаль, мають місце випадки, коли роботодавець в усній формі регулює роботу працівника, а у разі виникнення негаразду — робить його винним.
Зазвичай матеріальна відповідальність обмежується відповідною частиною заробітної плати працівника і не повинна перевищувати наявного розміру заподіяної шкоди, за винятком законодавчо передбачених випадків. Стаття 128 КЗпП визначає, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
І все ж, якщо в порушенні винний працівник, то він може добровільно покрити завдану підприємству шкоду повністю або частково (ст. 130 КЗпП). При цьому для утримання із заробітної плати суми відрахувань у межах, визначених статтею 128 КЗпП, працівник пише заяву на ім’я роботодавця про проведення відрахувань. Якщо працівник не погоджується, роботодавець на підставі пункту 4 статті 232 КЗпП повинен звернутися до суду, який, зокрема, має встановити, що в діях працівника вбачався умисел, і лише на підставі винесеного ним рішення робити відповідні відрахування.
