Як звільнити працівників після руйнування підприємства

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Роботодавець може розірвати трудовий договір з власної ініціативи, якщо не може забезпечити працівника роботою через знищення майна внаслідок бойових дій.

Tsyvilno-pravovyi-dohovir.png

Виплата зарплати у натуральній формі

Директор підприємства з Маріуполя звернувся до Держпраці за консультацією. Після авіаударів повністю зруйновані ангари, обладнання, інструмент й інші виробничі потужності підприємства.

До війни у трудових відносинах з підприємством перебували 39 осіб, зараз — лише вісім. Роботою їх забезпечити неможливо.

Директор вирішив звільнити працівників за пунктом 6 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (КЗпП), яка діє з 19.07.2022. Ця норма передбачає, що роботодавець може розірвати трудовий договір з власної ініціативи роботодавця, якщо не може забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням/відсутністю виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця (далі — майно та засоби виробництва) внаслідок бойових дій.

При цьому роботодавець має обов’язково обґрунтувати, що неможливість забезпечувати працівника роботою безпосередньо пов’язана з повним знищенням/відсутністю майна та засобів виробництва роботодавця внаслідок бойових дій.

Верховний суд (ВС) зазначив, що право власності на майно припиняється в разі його знищення (ст. 349 Цивільного кодексу України (ЦК)). У разі знищення майна, права на яке підлягають держреєстрації, право власності на це майно припиняють з моменту, коли за заявою власника внесли зміни до держреєстру.

ВС дійшов висновку, що права власності на знищене нерухоме майно припиняють за статтею 349 ЦК, якщо:

  • встановили факт знищення майна;
  • власник майна подав відповідну заяву про внесення змін до держреєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути:

  • матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;
  • довідки органів внутрішніх справ України;
  • акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Розірвання трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 41 КЗпП не вимагає дотримання положень частини 3 статті 40 КЗпП. Але трудовий договір розривають, лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Щоб мінімізувати у майбутньому трудові спори, Держпраці радить перед прийняттям рішення про застосування норми пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП забезпечити проведення консультацій з представниками працівників.

За інформацією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

 

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

Головбух

Статті за темою

Усі статті за темою

Резерв відпусток у медзакладі: створення, бухоблік, оподаткування

З’ясуємо, які медичні заклади зобов’язані створювати резерв відпусток. На прикладах обчислимо резерв, облікуємо його нарахування, використання та інвентаризацію. Завантажите акт інвентаризації резерву. Знатимете штрафи за нестворення
2774

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
135678

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді