Нацбанк актуалізував низку валютних обмежень

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

НБУ ухвалив низку рішень для підвищення інвестиційної привабливості та підтримання обороноздатності України. Зміни набрали чинності з 11 липня 2024 року

image21

Нацбанк:

  • надав змогу вітчизняному бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через їхню участь у наданні зовнішнього кредиту українському позичальнику. Умовою для проведення такої операції є те, що гарантом, поручителем чи страховиком зовнішнього кредиту має бути іноземне експортно-кредитне агентство чи іноземна держава або ж гарантом чи поручителем за таким зобов'язанням є міжнародна фінансова організація (МФО);
  • дозволив переказувати кошти на користь іноземних компаній, до складу акціонерів яких входить іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, що передбачають покриття воєнних ризиків на території України;
  • забезпечив можливість резидентів переказувати кошти за наданими ними гарантіями чи поруками, що забезпечують виконання зобов’язань резидентів-позичальників за зовнішніми кредитами та позиками. За умови, якщо такі платежі резидента-позичальника дозволені постановою НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.
  • унормував можливість резидентів-позичальників купувати іноземну валюту для її резервування за кредитним договором з МФО;
  • вніс уточнюючі зміни до травневого пакета лібералізації, яким дозволили здійснювати планові відсоткові платежі за зовнішнім корпоративним боргом.

Нацбанк продовжує здійснювати кроки, щоб посприяти підвищенню обороноздатності України та підтримати волонтерську спільноту.

Зокрема:

  • розширюють перелік товарів оборонного призначення, які мають змогу купувати за кордоном фізичні особи — волонтери. До зазначеного переліку додали комплектуючі для БПЛА (коди УКТЗЕД — 8407, 8526, 8529, 8537, 8542, 8543, 8807, 9004, 9013-9015, 9027), а також термоковдри та термогрілки (коди УКТЗЕД — 2915, 3824, 3920);
  • додатково до можливості робити благодійні внески нерезидентами в іноземній валюті на території України НБУ надав їм змогу здійснювати відповідні перекази у гривні. Такі внески можуть здійснюватися на рахунки як державних органів, так і благодійних фондів.

Окрім того, вносять інші уточнюючі зміни для підтримки населення та бізнесу, зокрема:

  • надають дозвіл фізособам повертати соціальні виплати, отримані в іноземній державі. Завдяки цим змінам українці зможуть виконувати зобов’язання перед повноважними органами іноземних держав, що дасть змогу запобігти погіршенню умов надання допомоги вимушеним мігрантам;
  • забезпечують можливість бізнесу сплачувати збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надають патентні відомства інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном.

НБУ також конкретизував норму щодо наявного ліміту в розмірі 100 тис. грн на день для купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за безготівкові кошти в гривні, що відповідає ліміту на видачу готівкових коштів з поточних рахунків клієнтів. Уточнення стосується виключно безготівкових коштів, а отже, українці й надалі можуть здійснювати валютно-обмінні операції з готівковими коштами без обмежень за сумою.

Ці та інші уточнюючі зміни внесені постановою НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 09.07.2024 № 83. Вони набирають чинності з 11.07.2024.

Крім того, НБУ постановою від 09.07.2024 № 82 уточнив перелік операції за рахунком іноземних компаній. Зміни також набирають чинності з 11.07.2024.

За інформацією НБУ

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2228

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
92845

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
62795

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22483

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
142723

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді