Валютне регулювання

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Валютний контроль з боку банків за операціям в іноземній валюті – це той інструмент, який накладає певні обмеження у зовнішньоекономічній діяльності та валютних операціях. Це може стосуватися не лише підприємств і підприємців, але й звичайних фізосіб. Якими є ці нюанси для 2023 року розповімо в огляді

Валютний контроль в Україні 2023

Валютний контроль замінив собою валютний контроль з 2019 року, що означало пом’якшення щодо валютних операцій, та впровадження так званого ризик-орієнтованого підходу.

Основна нормативка, яка визначає правила валютного нагляду насьогодні це:

Валютне регулювання: контроль за граничними строками розрахунків

Граничний строк розрахунків – це термін часу між оформленням митної декларації та здійсненням платежу, тобто між постачанням та остаточним розрахунком. Виходить, що за цей час, за який має відбутися закриття ЗЕД-контракту розрахунком по ньому. Цей термін зараз складає 180 к. днів (спеціальна, «воєнна» норма п. 142 Постанови № 18). Такий строк діє з 05 квітня 2022 року впродовж дії воєнного стану (п. 21 Постанови № 18), а до цього він складав 365 к. днів та має відновитися після закінчення воєнного стану (п. 21 розділу ІІ Положення № 5, пп. 2 ст. 12 Закону № 2473). Правила відліку граничних строків розрахунків викладені у таблиці нижче.

ВІДЛІК СТРОКІВ ВАЛЮТНОГО НАГЛЯДУ

Експорт

Імпорт

Дата початку нагляду:

(п. 7 розділу ІІ Інструкції № 7)

  • дата оформлення митної декларації (тип ЕК-10 «Експорт» та ЕК-11 «Реекспорт»). Інформацію про них банк отримує з реєстру митних декларацій;
  • дата підписання акта приймання-передачі або іншого документа, який посвідчує передачу товару нерезиденту за ЗЕД-контрактом
  • дата платежу – дата, на яку були списані кошти з поточного рахунку резидента на користь нерезидента;
  • дата списання коштів з рахунка банку на користь нерезидента – при використанні акредитиву

Дата закінчення нагляду**:

(п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7)

  • день оплати – надходження коштів на поточний рахунок* банку;
  • дата надходження коштів від банку – якщо був відкритий документарний акредитив
  • дата оформлення митної декларації (тип ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави» або ІМ-76 «Знищення або руйнування»;
  • дата оформлення іншого документа – якщо імпортування товару сталося без оформлення митної декларації***

* до уваги береться зарахування саме на поточний, а не розподільчий рахунок;

** дата останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу, надходження коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) – якщо сума розрахунків по експорту-імпорту, не перевищила 400 тис. грн (пп. «1» п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7);

*** діє лише після пред’явлення документа банку

 

До операцій, які менші 400 тис. грн, граничний строк за розрахунками взагалі не застосовується (це так званий «незначний розмір операції», пп. 7 п. 2 Інструкції № 5, ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361він же – Закон про фінмоніторинг). Це одночасно й вартісна межа фінмоніторингу (про нього читайте детальніше – Фінансовий моніторинг).

Нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків по експортно-імпортним операціям здійснюють комерційні банки, які обслуговують такі розрахунки (Інструкція № 7). Однак ніяких штрафних санкцій банк сам не нараховує, а повідомляє про порушення органи ДПС (ч. 6. ст. 11 Закону № 2473). ДПС, в свою чергу, нараховує пеню та займається її стягненням (ч. 8 ст. 13, ст. 15 Закону № 2473).

Як правило, про порушення граничних строків банк повідомляє й самого порушника, хоча й не має обов’язку це робити. 

Увага: 180 календарних днів – це строк контролю розрахунків по ЗЕД-контрактах, за дотриманням якого наглядають банки.

Про дроблення операцій з метою пройти валютний контроль

У разі виявлення штучного дроблення операції, аби вкластися в 400 тис. грн, банк має продовжувати валютний нагляд. Ознаки дроблення операції (див. пп. «5» п. 3 розділу І Інструкції № 7, а також у пп. «2» п. 2 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що затверджене постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8):

  • експорт (постачання) здійснюється одним резидентом;
  • є контрагент-нерезидент, який зв’язує між собою операції;
    є договір (контракт, угода, інший документ), який зв’язує операції між собою;
  • сума кожної експортної операції менша 400 тис. грн;
  • сума кожної експортної операції за календарний місяць перевищує 10-кратний розмір операції на незначну суму;
  • валютні операції здійснюються по 3 рази та більше на тиждень;
  • валютні операції здійснюється по 10 разів та більше на календарний місяць;
  • загальна сума валютних операцій за тиждень перевищує 2-кратний розмір 400 тис. грн (або еквіваленту по курсу НБУ);
  • загальна сума операцій за календарний місяць перевищує 8-кратний розмір 400 тис. грн (або еквіваленту по курсу НБУ).

На основі сукупності вищезгаданих критеріїв та власних банк може прийняти рішення про дроблення операції та порушення граничних термінів попри дотримання в експортно-імпортних операціях формальних критеріїв.

Операції, які не підлягають валютному контролю граничних строків розрахунку

Валютному нагляду не підлягають не тільки операції, які менші за 400 тис. грн. Так, за постановою правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (даліПостанова № 67) не підлягають нагляду граничних строків розрахунків такі операції:

  • імпорт товарів за держконтрактами для «оборонки»;
  • імпорт деяких медикаментів (угоди МОЗ зі спеціалізованими організаціями), імпорт послуг для лікування рідкісних захворювань;
  • імпорт товарів для космічної та авіаційної техніки;
  • угоди про розподіл продукції;
  • імпорт товарів в рамках виконання державних контрактів відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 та 2021 роки;
  • експорт робіт, послуг (виняток – транспортні і страхові) та прав інтелектуальної власності (таке послаблення вигідне IT-сфері);
  • товари і послуги, які підлягають закупівлі відповідно до угод НОК, які необхідні для забезпечення участі національних збірних команд в Олімпійських іграх та деяких інших змаганнях;
  • туристичні продукти (послуги), які імпортуються відповідно до ЗЕД-контрактів у туристичній галузі, у т.ч. реалізація туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів;
  • товари, роботи, послуги оборонного призначення, а також такі, що закуповуються державними замовниками у сфері оборони, інші товари військового призначення (див. пп. 9-11 п. 1 Постанови № 67);
  • товари електроенергетичної сфери за визначеними кодами УКТ ЗЕД (див. пп. «13» п. 1 Постанови № 67).

Зарахування виручки на банківські рахунки експортерів

Обов’язковий продаж виручки експортерами по зовнішньоекономічним контрактам зараз відсутній. Він був скасований ще у 2019 році постановою НБУ від 06.02.2019 р. № 35. Під час воєнного стану його не відновлювали. Однак це є типовий захід для стабілізації курсу національної валюти, коли він знижується відносно іноземних валют.

Зверніть увагу, що можуть використовуватися так звані розподільчі рахунки для початкового зарахування інвалютної виручки.

Грошові кошти перед тим, як потрапити на поточний рахунок, можуть спочатку зараховуватися саме на розподільчий рахунок у банку (п. 108 Положення № 5, а операції є у п. 110 Положення № 5). По-суті, він є транзитним рахунком. Ці дві операції – зарахування на розподільний рахунок та перерахування на поточний рахунок – можуть бути як впродовж одного дня, так і у різні дні. Однак є обмеження – зарахування на поточний рахунок має бути не пізніше наступного дня з надходження на розподільчий (див. пп. «1» п. 52 Положення № 5).

Увага: обов’язковий продаж валютної виручки насьогодні відсутній.

На розподільчий рахунок також зараховуються й находження у вигляді іноземних інвестицій, кредитів і позик. Однак є винятки – інвалютні платежі, які зараховуються одразу на поточний рахунок (пп. 15-21, 25 та 27 п. 109 Положення № 5). Зокрема це надходження:

  • від торгівлі валютними цінностями;
  • з повернення коштів на відрядження за кордон;
  • із переказу коштів для спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи (читайте про спільну діяльність).

Увага: операція з валютного нагляду знімаються після зарахування коштів на поточний, а не розподільчий рахунок.

Відрізнити поточний та розподільчий рахунок можна по їхнім номерам. За Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89, маємо такі перші 4 цифри рахунку:

  • 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» – поточний рахунок суб’єктів господарювання (підприємства та ФОП);
  • 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» – розподільчий рахунок. Такі рахунки відкривається персонально кожному клієнту та застосовуються для обліку коштів, які підлягають розподілу або попередньому контролю.

У форматі номера IBAN дані цифри починаються з 16-го розряду. Виглядає це так:

  • UA********000002600********** – поточний рахунок;
  • UA********000002603********** – розподільний рахунок.

Однак такі рахунки застосовуються в обліку комерційних банків. У підприємств для обліку таких коштів є свої рахунки.

За Інструкцією до Плану рахунків, що затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 для обліку коштів на розподільчому рахунку у підприємств використовується субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті». Цей субрахунок призначається саме для обліку коштів в інвалюті, які підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у т.ч. сум в інвалюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства.

Увага: субрахунок 316 у підприємств, а у банках – 2603 призначені для обліку коштів на розподільчому рахунку.

У бухгалтерських проведеннях зарахування інвалютної виручки з обліком курсових різниць за п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» має відображатися таким чином:

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З НАДХОДЖЕННЯ ІНВАЛЮТНОЇ ВИРУЧКИ*

Дата

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Ситуація післяплати та додатна курсова різниця при зарахуванні на поточний рахунок

1

02.09.2023

на розподільчий рахунок зарахована виручка від нерезидента у сумі 10000$, курс НБУ 36,0029 грн/$

316

362

360029 грн

/10000$

2

03.09.2023

виручка від нерезидента перерахована з розподільчого рахунка на поточний у сумі 10000$, курс НБУ 36,0247 грн/$

312

316

360247 грн

/10000$

3

03.09.2023

відображений в обліку дохід від додатної курсової різниці (= (36,0247 – 36,0029)× 10000 = 0,0218×10000 = 218)

316

714

218,00 грн

4

30.09.2023

відображений в обліку дохід від додатної курсової різниці, курс НБУ 36,5 грн/$ (= (36,5 – 36,0247)×10000 = 0,4753×10000 = 4753)

312

714

4753,00 грн

5

30.09.2023

доходи від операційної курсової різниці віднесені на фінансовий результат операційної діяльності (= 218 + 4753 = 4971,00)

714

791

4971,00 грн

Ситуація передоплати та від’ємна курсова різниця при зарахуванні на поточний рахунок

1

16.08.2023

на розподільчий рахунок зарахований аванс від нерезидента у сумі 10000$, курс НБУ 36,6931 грн/$

316

681

366931 грн

/10000$

2

17.08.2023

виручка від нерезидента перерахована з розподільчого рахунка на поточний у сумі 10000$, курс НБУ 36,6457 грн/$

312

316

366457 грн

/10000$

3

17.08.2023

відображений в обліку дохід від від’ємної курсової різниці (= (36,6931 – 36,6457)× 10000 = 0,0474×10000 = 474)

945

316

474,00 грн

4

31.08.2023

відображений в обліку дохід від додатної курсової різниці, курс НБУ 36,8601 грн/$ (= (36,8601 – 36,6457)×10000 = 0,2144×10000 = 2144)

312

714

2144,00 грн

5

31.08.2023

втрати від операційної курсової різниці віднесені на фінансовий результат операційної діяльності

791

945

474,00 грн

6

31.08.2023

доходи від операційної курсової різниці віднесені на фінансовий результат операційної діяльності

714

791

2144,00 грн

* курс НБУ під час воєнного стану зараз насправді не змінюється, але для цілей прикладу, щоб показати облік курсових різниць, застосовано умовні курси валют

 

Розподільчий рахунок і єдиноподатники

Особливе значення існування транзиту коштів з розподільчого на поточний рахунок має у єдиноподатників, так як у них дохід для цілей єдиного податку визначається за касовим методом. Зверніть увагу, що у платників єдиного податку:

  • дата збільшення доходу – це дата зарахування коштів на розподільний рахунок (316), а не поточний рахунок (311). Про це йде мова в індивідуальній податковій консультації ДФС від 09.08.2019 р. № 3373/6/99-99-13-02-03-14/ІПК;
  • додатні курсові різниці включаються до доходу (роз’яснення ДПС ЗІР 108.01.12). Це значить, що якщо зарахування виручки на розподільчий рахунок і потім на поточний відбулося у різні дні й курс гривні зміцнився, то єдиноподатнику ще й треба визнати дохід від курсової різниці. Від’ємні ж курсові різниці на єдиний податок, на жаль, ніяк не впливають. 

Наприклад, особливого значення дана ситуація набуває, якщо кошти на розподільчий рахунок надійдуть 30 вересня (ІІІ квартал), а зараховані на поточний будуть 1 жовтня (IV квартал). Уже в декларації за ІІІ квартал це слід показати. Інакше – буде заниження податкового зобов’язання з єдиного податку на 3 місяці.

Увага: у єдиноподатників дохід виникає уже при зарахуванні коштів на розподільчий рахунок.

Переміщення валюти через митний кордон України

Юрособи мають декларувати валюту та валютні цінності, якщо вони їх ввозять /вивозять через кордон.

Фізособи письмово не декларують валюту і цінності в еквіваленті до 10000€. Якщо ж ≥ 10000€, то обов’язковим є письмове декларування. Це обмеження та інші правила можна знайти у п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 3 (далі – Положення № 3).  

Поштовий переказ валюти фізособами

У разі пересилання валюти і валютних цінностей поштою вони повинні мати оголошену цінність. Раніше існувало обмеження на суму таких цінностей. Ліміт переказів за кордон без відкриття рахунків та документів становить 400 тис. грн (у еквіваленті за курсом НБУ). При цьому при застосуванні платіжних карток дане обмеження не діє.

У межах 400 тис. грн фізособи можуть переводити інвалюту за кордон за поточними неторговими операціями або отримувати готівку валюту з-за кордону без відкриття поточного рахунку (п. 35, п. 40 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, що затверджене постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2далі Положення № 2). Наприклад, це такі операції:

  • виплата дивідендів;
  • виплата процентів по кредиту (позиці);
  • оплата вартості навчання;
  • оплата участі в конференції, симпозіумі, культурних і спортивних заходах;
  • виплата авторського гонорару, премії;
  • інші платежі з пп. «2»-«21» п. 4 Положення № 2.

Правила переказу з огляду на Закон про фінмоніторинг у поштових операторів при цьому діють такі:

  • сума до 30 тис. грн (в еквіваленті курсом НБУ) – необхідно пред’явити оригінал документу, що посвідчує особу, або надати копії е-паспорта (або закордонного е-паспорта) із застосунку Дія;
  • сума від 30 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ) – необхідно також пред’явити оригінал реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Суми понад 400 тис. грн підпадають під заходи підвищеного фінансового моніторингу, про них зокрема повідомляється Держфінмоніторинг. Для переказів знадобиться відкриття рахунку.

Щодо максимальної суми грошового переказу закордон від фізособи-резидента, то насьогодні це 200 тис. євро (в еквівалентів за курсом НБУ) впродовж календарного року (п. 88 Положення № 5). У межах даного обмеження можливими є такі перекази:

  • виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя;
  • здійснення інвестицій за кордон;
  • розміщення коштів на власному рахунку за межами України;
  • надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті. 

Валютне регулюванн в Україні: обмеження щодо переказів на іноземні рахунки за рік

Валютний контроль — це побудована на основі митних органів держави система контролю за валютними операціями, що здійснюються резидентами та нерезидентами у зв'язку з їх зовнішньоекономічною діяльністю.

Так звані е-ліміти застосовуються щодо переказів на поточні рахунки юросіб-нерезидентів за кордоном або їхні рахунки в Україні:

  • для фізосіб – 200 тис. євро/рік (про цей ліміт – див. вище щодо пересилання валюти поштою) (п. 88 Положення № 5);
  • для юросіб і ФОП – 2 млн євро/рік (п. 89 Положення № 5).

Такі перекази можуть здійснюватися з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом, за договором страхування життя, здійснення інвестицій за кордон, розміщення коштів на власному рахунку за межами України (індивідуальна податкова консультація ДПС від 02.01.2000 р. №1/Е/99-00-05-01-01-14/ІПК). Юрособи і фізособи можуть відкривати рахунки в іноземних банках (ч. 1 ст. 2 Закону № 2473).

Інші валютні обмеження, що діють тимчасово під час воєнного стану

Окрім 180-денного строку нагляду за експортно-імпортними операціями є ще інші заходи валютного регулювання та валютних обмежень, які були встановлені НБУ на час війни. Вони наведені у таблиці нижче.

ТИМЧАСОВІ ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ 2023

Вид обмеження

Суть обмеження

Пояснення

видача готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта банку за межами України*

  • не більше еквіваленту 50000 грн на календарний місяць – якщо рахунок у національній валюті;
  • не більше еквіваленту 10000 грн на день – якщо рахунок в іноземній валюті

еквівалент визначається за курсом НБУ, який в умовах воєнного стану поки що залишається незмінним

операції з росією і білоруссю

заборона валютних розрахунків російськими та білоруськими рублями, розрахунків з учасниками з цих країн при використанні платіжних карток та інших електронних платіжних засобів та ін.

обмеження охоплюють практично всю сферу валютних розрахунків з учасниками з росії і білорусі

* з пп. «1» п. 52 Постанови № 18

 

Валютне законодавство: відповідальність та штраф

Є штраф за ст. 162-1 КУпАП за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17 до 51 тис грн, який накладається на посадових осіб.

Штрафи з боку НБУ за порушення у сфері валютного нагляду викладені у Положенні про валютний нагляд, постанова правління НБУ від 03.01.2019 р. № 13 (далі – Постанова № 13). Наприклад, за порушення порядку проведення розрахунків за валютними операціями можливий штраф у розмірі до 5% від власного капіталу за кожен випадок порушення (п. 43 Постанови № 13).

Якщо порушені строки розрахунків з нерезидентами, то застосовується нарахування пені за такими правилами (п. 9 Інструкції № 7, ч. 5 ст. 13 Закону № 2473):

  • пеня нараховується з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 366-го дня. Пеня становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (вартості товару, який не був поставлений) за кожний прострочений день;
  • пеня нараховується у гривнях, якщо контракт гривневий або ж у гривневому еквіваленті, якщо контракт був укладений в іноземній валюті;
  • загальний розмір нарахованої пені не перевищує суму заборгованості.

Нарахування такої пені здійснюється ДПС. Податківці спочатку фіксують порушення в акті перевірки, а потім надсилають яка відповідне податкове повідомлення-рішення (ППР)Така пеня включається до грошових зобов’язань резидента – платника податків (пп. 14.1.39 ПКУ) й підлягає сплаті впродовж 10 робочих днів після отримання ППР (абз. 1 п. 57.3 ПКУ).

Увага: 0,3% – це пеня за порушення строків розрахунків, які знаходилися під валютним наглядом.

Строк давності по нарахуванню пені за порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків спеціально не визначений, але є загальний строк 1095 днів (п. 102.1 ПК). Початок його відрахування для даної ситуації в ПКУ не визначений, але за загальною логікою він має відраховуватися з дня вчинення порушення.



зміст

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!
Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді