Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (ПК).
Зокрема, юридичні особи — платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ПК).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма підпункту 4 пункту 297.1 ПК.
Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.
Тож юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи — власники земельних ділянок не є платниками земельного податку в разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.
