Вищий господарський суд, погодившись із судами попередніх інстанцій, визнав неправомірними позовні вимоги підприємства-орендаря про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення. Зокрема, у зв’язку з підписанням цього договору неуповноваженою особою з боку орендаря.
З такими вимогами орендар звернувся до суду після стягнення з нього за рішенням суду боргу з орендної плати за зазначеним вище договором на користь орендодавця.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що наступне схвалення юрособою правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо), вчиненого від її імені представником, із перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Наступне схвалення оскаржуваного правочину позивачем підтверджено:
- заявою позивача на видачу ліцензії на провадження госпдіяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами із зазначенням місця провадження діяльності за адресою орендованого приміщення;
- фактом здійснення позивачем своєї діяльності у відповідному орендованому приміщенні.
Немає підстав і для визнання оспорюваного правочину недійсним з мотивів його неукладення. Адже визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.
