Підприємець на загальній системі оподаткування в річній декларації помилково задвоїв суму доходу, включивши в загальний підсумок суму виручки згідно зі звітом РРО та суму еквайрингу, яка вже є складовою частиною звіту РРО. Через розбіжності проведено позапланову перевірку. Висновок перевірки: незаконне оприбуткування готівки, штраф у п’ятикратному розмірі. Як вийти з цієї ситуації?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.
Фіскальні функції — здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).
Загальні правила документообігу за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів визначені Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління НБУ від 30.04.2010 № 223 (далі — Положення № 223).
Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб’єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів (п. 1.4 Положення № 223).
Операції, що здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів із застосуванням платіжних терміналів, повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала (п. 7.5 Положення № 223).
Фізичні особи — підприємці ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга), форма та порядок ведення якої затверджені наказом МДЗ від 16.09.2013 № 481. У графі 2 Книги вказується загальна сума отриманого доходу за підсумком робочого дня.
Виходячи із ситуації, що склалась, зрозуміло, що в графі 2 Книги сума доходу за рік більша за суму виручки, відображеної у звіті РРО, на суму еквайрингу.
Згідно з вимогами чинного законодавства штраф у п’ятикратному розмірі застосовується у наступних випадках:
у разі встановлення повторного порушення протягом календарного року факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів або непроведення розрахункових операцій через РРО (п. 1 ст. 17 Закону № 265);
у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті. Такий розмір штрафу застосовується лише до уповноважених банків та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками (п. 4 ст. 18 Закону № 265). Тому застосувати такий штраф до будь-якого суб’єкта господарювання за помилку у звітності просто неможливо;
за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки (п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95).
Жодна із вищенаведених санкцій не може бути застосована до підприємця у разі помилкового завищення суми доходу, що стало причиною розбіжностей між даними Книги та звіту РРО.
Якщо перевіркою не досліджено це питання, а суми дійсно проведені через термінал та через РРО, підприємець має право оскаржити рішення податкового органу.
У даній ситуації податківці мають визнати, що підприємець помилково сплатив більше податку, ніж потрібно. Він має повне право, подавши заяву до податкового органу, повернути зайво сплачену суму податку або зарахувати її у рахунок майбутніх платежів на підставі підпункту 177.5.3 Податкового кодексу України.
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в експертно-правовій системі «Експертус Податки»
