Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, визнав правомірним віднесення платником податку до складу валових витрат на придбання авіаквитків представникам свого контрагента.
Зокрема, як було встановлено судами, між позивачем (продавцем) та іншим підприємством (покупцем) був укладений контракт купівлі-продажу. За умовами цього контракту продавець зобов’язувався передати у власність покупця певне обладнання німецького виробництва, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити вартість товару. Крім цього, згідно з контрактом позивач зобов’язувався забезпечити представникам покупця переліт та проживання на завод виробника в Німеччині.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Свою позицію апеляційний суд обгрунтовував тим, що чинним законодавством, зокрема підпунктом «з» підпункту 138.10.3 Податкового кодексу України, передбачено можливість віднесення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування витрат з оплати проїзду працівників контрагента. Вказані витрати можуть бути віднесені до витрат суб’єкта господарювання з метою укладення договору, реалізації товарів та послуг як інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
