«Гаряча лінія» на тему: «Особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій. Порядок проведення позапланових перевірок»

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

На запитання абонентів відповів заступник начальника ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Юрій Гладун

Проведення сеансів телефонного зв’язку «Гаряча лінія» проводиться працівниками ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для оперативного роз’яснення «найгарячіших» питань платників податків. Як свідчить практика, сеанси «Гарячої лінії» користуються великим попитом серед платників району.

В ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій. Порядок проведення позапланових перевірок». На запитання абонентів відповів заступник начальника ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Юрій Гладун.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Наводимо перелік запитань, які були поставлені платниками податків:

Чи застосовуються РРО при реалізації продукції власного виробництва (в т.ч. відходи, тара)?

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

В яких випадках працівники органів доходів і зборів мають право проводити перевірку програмного забезпечення за допомогою верифікатора та самостійно опломбовувати РРО?

Відповідь: Згідно з пунктом 3.8 розділу 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, перевірка відповідності реєстратора розрахункових операцій, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, повинна проводитися за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника в таких випадках:

  • порушення цілісності засобу контролю, установленого на реєстратор;
  • виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про опломбування;
  • застосування суб’єктом підприємницької діяльності при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного реєстратора;
  • підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачене документацією виробника;
  • письмове звернення споживача або суб’єкта підприємницької діяльності, що застосовує реєстратор.

Перевірку проводять уповноважені посадові особи органів доходів і зборів, після чого реєстратор опломбовується.

Якщо опломбування здійснила вповноважена посадова особа органів доходів і зборів, то суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити переопломбування реєстратора в центральному сервісному центрі не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, до документації виробника).

Яким чином проводяться позапланові документальні невиїзні перевірки?

Відповідь: Згідно з підпунктом 75.1.2 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати всіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 Податкового кодексу, якою визначені обставини, при наявності яких можуть здійснюватися такі перевірки.

Разом з цим, відповідно до пункту 79.1 Податкового кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункту 75.1.2 Податкового кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Податковим кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 Податкового кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Порядок надання платниками податків документів до перевірки визначено у статті 85 Податкового кодексу.

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?

Відповідь: Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання — фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.

Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?

Відповідь: Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Чи має право ЮО, яка здає в оренду нерухоме майно (приміщення) отримувати орендні платежі у касу підприємства?

Відповідь: Порядок проведення розрахунків суб’єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, пункт 1 статті 9 Закону надає право суб’єкту господарювання не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до затвердженого наказом Держстандарту Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Враховуючи вищенаведене, норми пункту 1 статті 9 Закону можуть застосовуватись при наданні послуг юридичними особами, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Декрет для ФОП: як скористатися та оформити

Скористатися декретною відпусткою та отримати виплати допомоги у звʼязку з вагітністю та пологами можуть не тільки працівниці підприємств, але й самозайняті жінки-підприємці. Як оформити декретну відпустку ФОП, отримати виплату декретних, оподаткувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами ФОП та періоду декретної відпустки, приклади документів — у огляді
340945

Трудовий договір в умовах воєнного стану: як оформити призупинення

Війна, на жаль, внесла зміни в наше життя. І трудове законодавство теж. З’явилася та процедура, якої раніше не було, ― призупинення трудового договору. Що це? Чим призупинення відрізняється від зупинення трудового договору та простою, як його оформити й показати у табелі та звітності ― у консультації
84218

Звіт про виконання будівельних робіт 2026

Облік у будівництві специфічний. Бухгалтер має ще й знати правила галузевої статзвітності. Ця консультація щодо заповнення звіту про виконання будівельних робіт (форма № 1-кб (місячна)) допоможе розібратися і заощадити час
16549

Благодійна допомога армії: облік та оподаткування

Сьогодні більшість суб’єктів господарювання чим може допомагає українській армії. Хто коштами, хто товарами, хто медикаментами. Як обліковувати й оподатковувати благодійну допомогу, яку підприємство надає армії — у статті
85624

Податок на репатріацію: хто та коли його сплачує

Податок на репатріацію — це загальноекономічна назва податку на дохід, який виплачується нерезиденту. Яким має бути бухгалтерський облік податку на репатріацію. Хто та з яких доходів його сплачує, які ставки цього податку — в огляді
84848

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді