Мораторій на задоволення вимог колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні чи поновлення на роботі, передбачений Законом України від 14.05.1992 № 2343-XII (далі — Закон № 2343), на трудові відносини не поширюється.
На це, зокрема, вказав апеляційний суд, скасувавши ухвалу суду першої інстанції, яка містила роз’яснення, що стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, а тому на нього поширюються вимоги мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Нагадаємо, що за положеннями частини 3 статті 19 Закону № 2343 (у попередній редакції — частини 4 статті 12 Закону № 2343) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
У трудових правовідносинах такі поняття як зобов’язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов’язання не застосовуються. Такі терміни використовуються в низці статей Цивільного та Господарського кодексів України.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
