04 лютого 2014 року о 10 годині в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено телефонну «Гарячу лінію» на тему: «Подання декларації на прибуток».
На питання платників відповідала начальник управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Валентина Анатоліївна Жілік.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання які були поставлені під час проведення телефонної лінії.
Як подається Податкова декларація з податку на прибуток платниками податку, які за підсумками минулого року або за підсумками І кварталу звітного року не отримали прибуток чи отримали збиток, та що є базовим показником для визначення авансових внесків?
Відповідь: Якщо платник податку, дохід якого за останній річний звітний податковий період перевищує 10 млн. грн., отримав за такий період прибуток, а за підсумками І кварталу не отримав прибуток або отримав збиток, то такий платник має право з ІІ кварталу не сплачувати авансові внески. Податок на прибуток такий платник має сплачувати за даними Податкових декларацій з податку на прибуток, які подаються щокварталу.
Якщо дохід платника податку за останній річний звітний податковий період перевищує 10 млн. грн., але прибуток дорівнює нулю або має від’ємне значення (тобто платник не має базового показника для визначення авансових внесків у наступному році і податкові зобов’язання по авансовий внесках не нараховує), а за підсумками І кварталу отримує прибуток, то такий платник зобов’язаний подавати Декларацію за півріччя, три квартал та рік і сплачувати податок на прибуток за даними таких декларацій. Декларація за І квартал в цьому випадку не подається.
Базові показники для визначення авансового внеску це показники Декларації, на підставі яких здійснюється розрахунок авансового внеску
Чи має право контролюючий орган провести позапланову перевірку платника податків у разі декларування протягом чотирьох послідовних податкових періодів від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток?
Відповідь: Відповідно до пункту 150.3 Податкового кодексу України (ПК) у разі якщо від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, контролюючий орган має право провести позапланову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від’ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Як в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства відображається від’ємне значення об’єкта оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню, яке виникло за результатами діяльності минулого року?
Відповідь: Від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Розрахунок податку на прибуток, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню, відображається у додатку ТП до рядків 08 та 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. При цьому від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане за результатами ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, за підсумками попереднього податкового року враховується у складі інших витрат, понесених у зв’язку з отриманням такого виду доходів, та відображається в залежності від виду діяльності, яка підлягає патентуванню, у рядках А3.1, Б3.1, В3.1 та Г3.1 додатка ТП до рядків 08 та 12 Декларації.
На яку дату платник податку повинен збільшити доходи, якщо з метою розрахунків за придбані товари (роботи, послуги) ним видано простий вексель за пред’явленням, який не було надано для оплати?
Відповідь: Відповідно до статті 4 Закону України від 05.04.2001 № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.
Отже, у платника податку — покупця у разі видачі простого векселя припиняються зобов’язання щодо оплати товарів за договором поставки та виникають зобов’язання щодо сплати зобов’язань за векселем.
Згідно з Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред’явленням; у визначений строк від пред’явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.
Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при його пред’явленні. Він повинен бути пред’явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу.
До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, це стосується положення щодо строку платежу, позовної давності.
Відповідно до пункту 135.1 ПК доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПК.
Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді у складі інших доходів, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.
При цьому, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.
Згідно з пунктом 137.4 ПК датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 ПК.
З урахуванням зазначеного, після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку – емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.
За якою датою визнаються доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)?
Відповідь: Згідно з пунктом 137.1 ПК дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Чи включаються до складу доходів суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку на прибуток як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності?
Відповідь: Відповідно до пунктом 135.1 ПК доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у ппункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПК.
Інші доходи включать, зокрема, суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації).
Яка дата є датою визнання доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів?
Відповідь: Порядок визнання доходів встановлено статтею 137 ПК.
Згідно з пунктом 137.4 ПК датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 ПК.
Зокрема, пунктом 137.1 ПК визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Оскільки норми статті 137 ПК не передбачають окремого правила визнання доходів за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дохід за такими операціями визнається на дату, визначену за пунктом 137.1 ПК.
