Київський апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) і Мінекономрозвитку не допустили порушень законодавства при прийнятті та опублікуванні повідомлення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту. Нагадаємо, що відповідне повідомлення було опубліковано 14.03.2013 в газеті «Урядовий кур’єр» № 48.
У повідомленні йшлося проте, що МКМТ прийняла рішення від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08, відповідно до якого застосувала спеціальні заходи щодо імпорту товару в Україну незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені переважно для перевезення людей (категорія М1-транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше 8 місць для сидіння, крім сидіння водія), з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, нові, які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8703221000 та 8703231910. Разом з тим в повідомленні зазначалось, що рішення комісії набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Той факт, що і до сьогодні зазначене рішення МКМТ не було опубліковано, підштовхнув позивачів до оспорювання законності процедури введення спецмита на іномарки.
Однак, доводи останніх, що рішення МКМТ являється нормативно-правовим актом, а відтак — воно повинно було бути доведено до відома, суди визнали необгрунтованими. Оскільки, по-перше, рішення МКМТ не є нормативно-правовим актом, а тому вимога щодо обов’язкового доведення до відома населення на рішення МКМТ не поширюється. По-друге, оприлюдненню можуть підлягати як рішення МКМТ, так і повідомлення про такі рішення. По-третє, на виконання доручення МКМТ, 14.03.2013 повідомлення про рішення МКМТ було опубліковано.
Апеляційний суд погодився також з тим, що рішення МКМТ стосується обмеженого кола осіб. Оскільки породжує права чи обов’язки лише для осіб, на яких покладається обов’язок зі сплати митних платежів під час імпорту в Україну легкових автомобілів з об’ємом двигуна від 1 л. до 2.2 л. (бензин).
Крім того, рішення МКМТ:
- не установлює, не змінює та не скасовує норми права, а лише застосовує спеціальні заходи в порядку та на підставі чинного законодавства;
- має тимчасовий характер (спеціальні заходи застосовуються терміном на 3 роки);
- використовується лише у визначених спеціальними законами випадках та не підлягає держреєстрації, а отже, не підлягає обов’язковому оприлюдненню.
Необгрунтованими суди визнали і доводи апелянтів стосовно того, що повідомлення призвело до порушення їх прав та інтересів. Так як не зазначено, які саме права та інтереси було порушено комісією та/або Мінекономрозвитку, не наведено, яким чином задоволення позовних вимог захистить та відновить права та інтереси, які, на думку апелянтів, порушені цими органами.
Зокрема, укладання позивачами договорів купівлі-продажу автомобілів з іншим підприємством свідчить про те, що:
- встановлення та формування договірної ціни є вільним волевиявленням суб’єктів господарювання, які укладають договір, та у які суб’єкти владних повноважень, зокрема, МКМТ та Мінекономрозвитку, не втручаються;
- позивачі знали про можливість застосування спеціальних заходів і не заперечували проти їх застосування на момент укладення договору, про що свідчать їх підписи на цих договорах;
- позивачі свідомо погодились у договорі з можливістю настання у майбутньому відповідних обставин та з наслідками настання таких обставин, а отже, не вбачається підстав завдання істотної шкоди їх інтересам.
